Ударение в слове по три

Видео:Как поставить ударение и разделить слово на слогиСкачать

Словарь ударений русского языка — три

Видео:Три способа постановки ударения! Выбираем лучший! Как научить ребёнка ставить ударение в словах?Скачать

Связанные словари

за́ три и за три́;

на́ три и на три́;

по́ три и по три́

В сочетаниях предлогов за, на, по с данным числительным ударение может перемещаться на предлог, при этом ударение на числительном — вариант нормы. Ударение не переходит на предлог в следующих случаях: при выражении приблизительности, оформленном сочетанием с дефисом, ср.: за три́-четы́ре дня; при соединении числительных с помощью союза или, ср.: на три́ или четы́ре часа; в словосочетаниях с несколькими числительными, где при каждом из них указан предмет счета, ср.: по три́ месяца двадцать дней; если числительное представляет собой начальный элемент составного числительного, ср.: дороже на три́ двадцать.

Я не чикался на курсах, не зубрил сопромат,

Я вполне в научном мире личность лишняя!

Газированной водой торговал автомат,

За копейку — без сиропа, за́ три — с вишнею.

А. А. Галич, Я принимаю участие в научном споре между доктором филологических наук профессором Б. А. Бяликом и действительным членом Академии наук СССР С. Л. Соболевым по вопросу о том, может ли машина мыслить

Через месяц я с вами простился

В том же самом саду, у берез…

Далеко я от вас очутился,

Далеко — за́ три <за три́?> тысячи верст.

М. В. Исаковский, «Город мой над рекою Десною…»

Он также думал, что погода

Не унималась; что река

Все прибывала; что едва ли

С Невы мостов уже не сняли

И что с Парашей будет он

Дня на́ два, на́ три разлучен.

А. С. Пушкин, Медный всадник

Справедлива весть эта: на́ три <на три́?> стороны света

Три замышлены в Вильне похода.

А. С. Пушкин, Бу́дрыс и его сыновья

Все стаканы выпивали,

По́ три <по три́?> чашки

К. И. Чуковский, Муха-цокотуха

См. также о сочетаниях с предлогами два, двое I, двое II, трое I, трое II, пять, шесть, семь, восемь, девять, десять, сто.

Видео:Как ставить ударение в словах? 5 способов постановки ударенияСкачать

Правильное ударение в слове «по трое»

Это сочетание одинаково часто произносится в обоих вариантах. Давайте разберемся, как правильно говорить: «пО трое» или «по трОе».

Видео:УДАРЕНИЯ в русском языке. ПРОВЕРЬ СЕБЯ!Скачать

Как поставить ударение в слове: «пО трое» или «по трОе»?

Согласно строгим орфоэпическим требованиям, единственно правильным считается вариант произношения «по́ трое», где под акцентом стоит гласный звук «о» предлога.

Видео:Ударные и безударные гласныеСкачать

Как произносить правильно

Понять правильность произношения поможет определение части речи слова, которое вызвало у нас интерес. Задаем вопрос: как? – по трое. Перед нами наречие с предлогом. Акцентология русского языка трактует ставить ударение на предлогах, которые сочетаются с наречиями, несмотря на то, что они пишутся раздельно. Например, «по́ двое». Наше сочетание не относится к разряду исключений.

Видео:Русскйй язык. Ударение в русском языке. ВидеоурокСкачать

Как запомнить ударение

По́ трое встаем,

Примеры предложений

Места было мало, приходилось ютиться в кровати по́ трое.

Лодка была достаточно комфортной, всем хватало места сидеть на скамейке по́ трое.

Видео:Как делить слова на слоги? Простые способы деление слов на слогиСкачать

Неправильное ударение

В разговорной речи нередко можно услышать вариант «по тро́е», где под акцентом стоит гласный звук «о» числительного «трое».

Он считается простонародным, идет вразрез с нормами орфоэпии.

Видео:Квизон 3. Какое ударение в слове [3]Скачать

Ударение в слове по три

за́ три и за три́;

на́ три и на три́;

по́ три и по три́

Я не чикался на курсах, не зубрил сопромат,

Я вполне в научном мире личность лишняя!

Но вот что я усек:

Газированной водой торговал автомат,

За копейку — без сиропа, за́ три — с вишнею.

А. А. Галич, Я принимаю участие в научном споре между доктором филологических наук профессором Б.А. Бяликом и действительным членом Академии наук СССР С. Л. Соболевым по вопросу о том, может ли машина мыслить

Через месяц я с вами простился

В том же самом саду, у берез…

Далеко я от вас очутился,

Далеко — за́ три <за три́?> тысячи верст.

М. В. Исаковский, «Город мой над рекою Десною…»

Он также думал, что погода

Не унималась; что река

Все прибывала; что едва ли

С Невы мостов уже не сняли

И что с Парашей будет он

Дня на́ два, на́ три разлучен.

А. С. Пушкин, Медный всадник

Справедлива весть эта: на́ три <на три́?> стороны света

Три замышлены в Вильне похода.

Все стаканы выпивали,

К. И. Чуковский, Муха-цокотуха

Смотреть что такое ТРИ в других словарях:

ТРИ, трех, трем, тремя, о трех, числит. колин. 1. Число, цифра иколичество 3. За три дня и за три дня. На три дня и на три дня. 2. нескл. Тоже, что тройка (во 2 знач.). За сочинение получил т. (I порядк. третий, -ья,-ье (к 1 знач.). смотреть

три 1. мн. нескл. Оценка успеваемости учащегося по пятибалльной системе, обозначающаяся цифрой «3» и соответствующая оценке «удовлетворительно»; тройка. 2. числит. 1) а) Название числа, состоящего из 3 единиц. б) Такое количество единиц чего-л. 2) Название цифры, обозначающей такое число.

три в три обхвата, в три шеи, вытолкать в три шеи, два-три, зарыдать в три ручья, наговорить с три короба, согнуть в три погибели.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. три сущ., кол-во синонимов: 15 • государственная отметка (8) • государственная оценка (8) • посредственно (39) • тремя (2) • трех (2) • трешка (21) • тройбан (8) • тройка (35) • трояк (17) • трын (1) • трюндель (14) • уд (27) • удовлетворительно (27) • цифра (20) • экзаменатор был удовлетворен (9) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: государственная отметка, государственная оценка, посредственно, тремя, трех, трешка, тройбан, тройка, трояк, трын, трюндель, уд, удовлетворительно, цифра, экзаменатор был удовлетворен. смотреть

алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться. — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Кучер); Комісар заліз у танк і сказав: — ..Треба прибути вчасно. Як кажуть, алюр три хрести. Поїхали (Ю. Яновський). в дугу́, зі сл. зігну́ти, зігну́тися і т. ін. Дуже, надто. За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (М. Коцюбинський); Дід Прокіп, зігнутий в дугу, так як би чогось пильнуючи під ногами, з’являвся у завулку (П. Панч). в три дуги́. Колись-то розігнеться Зігнута в три дуги спина (Еллан). від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. — Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко). піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує. Що не так? (П. Гуріненко). в три поги́белі, зі сл. зігну́тися, зго́рбитися, ско́рчитися, скрути́тися і т. ін. 1. Дуже сильно; низько. Відкатні штреки (в шахті) низенькі, і коногон згинається в три погибелі, посвистуючи на коника, який тягне вагонетки (Ю. Яновський); Глущуки, згинаючись в три погибелі, тягли шляхом на гору воза з гноєм (С. Чорнобривець); Навіть коли вгледіли згорбленого в три погибелі чоловіка на сосновому окоренку біля входу до землянки, не відчули біди (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Догідливо, улесливо, шанобливо. Слуга .. вийшов до послів і, зігнувшись у три погибелі, мовчки показав обома руками на двері (О. Іваненко); Янкель і Тарас підійшли до дверей, Янкель скорчився в три погибелі і майже боком підкотився до гайдука (О. Довженко). гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули. (Панас Мирний). гну́ти в сук. Оп’ять (знову) війна і різанина, Оп’ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський). гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким. Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси..); Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (Від давнини..). да́ти в три ши́ї кому. Побити кого-небудь. — Чого ти прийшов до мене? Лаятися? То йди собі заздалегідь, бо тілько пам’ятаючи давнє, я не велю тобі в три шиї дати (Панас Мирний). да́ти тришия́. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І. Котляревський). де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого. 1. Бити, карати кого-небудь. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр.. присл..); — А якби й загубив (ножа), то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би. От що (О. Гончар). 2. Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..). де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ’яненко). де́рти (по) три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв (Матюха). а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко). де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до за три о́гляди, зі сл. придба́ти, роздобу́тися, купи́ти і т. ін., несхв. Шляхом крадіжки; укравши. за о́гляди три хоро́ші. На кобилу роздобувся .. не за гроші, За огляди три хороші (І. Манжура). здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати. Вони (поміщики) здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа); — Вони (багачі) на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський); — Прийдуть до нього (багатія) селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник); Все думав: “Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров’я — жартуючи й шкуру здійме!” (Панас Мирний); // Брати високу плату за щось. Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний); — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Ду іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). ні в дві ні в три (в п’ять). 1. Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п’ять (І. Франко); // зі сл. ста́ти. Розгублений, нерішучий. — А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко). 2. Зовсім несподівано. — А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович). під три чорти́, перев. зі сл. піти́, тіка́ти і под., грубо. Геть, куди завгодно. — Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (В. Малишко); Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній). під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков); (Василина:) А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко). посла́ти пода́лі (геть, під три чорти́ і т. ін.) кого, лайл. Нечемно, сердито сказати, відповісти комусь. — А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду .. у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу); Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський); Вербуна .. він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний). три мішки́ греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні). 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); (Проня:) Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук). 2. . смотреть

(тр’етий) —количество сынов Ноя (Быт.6:10 ),возраст жертв (Быт.15:9 ),число месяцев укрывания младенца Моисея (Исх.2:2 ; Деян.7:20 ; Евр.11:23 ),количе. смотреть

📹 Видео

Ударения на ЕГЭ: разбор 4 задания за 10 минутСкачать

Развлечёба | Русский язык 🗣🇷🇺 📝 Безударные гласные в корне слова | СТС KidsСкачать

Русский 1 класс. Слоги и ударениеСкачать

Поставьте ударение в словах. Задание из ВПР по русскому языку за 4 класс.Скачать

Как запомнить ударения за 1,5 минуты | ЕГЭ русский языкСкачать

Слово и слог. Звуки и буквы | Русский язык 3 класс #6 | ИнфоурокСкачать

3 способа, которые помогут ребёнку правильно поставить ударение в словеСкачать

Где правильно поставить ударение Тест на знание ударений русского языка Подготовка к ВПРСкачать

Как определить ударный слог?Скачать

Перенос слов. Как правильно переносить слова с одной строчки на другую?Скачать

Как за 10 минут научить ставить ударение? Секреты ударения!Скачать

Фонетический разбор слова. Как сделать звуко-буквенный разбор?Скачать