Связанные словари
за́ три и за три́;
на́ три и на три́;
по́ три и по три́
В сочетаниях предлогов за, на, по с данным числительным ударение может перемещаться на предлог, при этом ударение на числительном — вариант нормы. Ударение не переходит на предлог в следующих случаях: при выражении приблизительности, оформленном сочетанием с дефисом, ср.: за три́-четы́ре дня; при соединении числительных с помощью союза или, ср.: на три́ или четы́ре часа; в словосочетаниях с несколькими числительными, где при каждом из них указан предмет счета, ср.: по три́ месяца двадцать дней; если числительное представляет собой начальный элемент составного числительного, ср.: дороже на три́ двадцать.
Я не чикался на курсах, не зубрил сопромат,
Я вполне в научном мире личность лишняя!
Газированной водой торговал автомат,
За копейку — без сиропа, за́ три — с вишнею.
А. А. Галич, Я принимаю участие в научном споре между доктором филологических наук профессором Б. А. Бяликом и действительным членом Академии наук СССР С. Л. Соболевым по вопросу о том, может ли машина мыслить
Через месяц я с вами простился
В том же самом саду, у берез…
Далеко я от вас очутился,
Далеко — за́ три <за три́?> тысячи верст.
М. В. Исаковский, «Город мой над рекою Десною…»
Он также думал, что погода
Не унималась; что река
Все прибывала; что едва ли
С Невы мостов уже не сняли
И что с Парашей будет он
Дня на́ два, на́ три разлучен.
А. С. Пушкин, Медный всадник
Справедлива весть эта: на́ три <на три́?> стороны света
Три замышлены в Вильне похода.
А. С. Пушкин, Бу́дрыс и его сыновья
Все стаканы выпивали,
По́ три <по три́?> чашки
К. И. Чуковский, Муха-цокотуха
См. также о сочетаниях с предлогами два, двое I, двое II, трое I, трое II, пять, шесть, семь, восемь, девять, десять, сто.
Правильное ударение в слове «по трое»
Это сочетание одинаково часто произносится в обоих вариантах. Давайте разберемся, как правильно говорить: «пО трое» или «по трОе».
Как поставить ударение в слове: «пО трое» или «по трОе»?
Согласно строгим орфоэпическим требованиям, единственно правильным считается вариант произношения «по́ трое», где под акцентом стоит гласный звук «о» предлога.
Как произносить правильно
Понять правильность произношения поможет определение части речи слова, которое вызвало у нас интерес. Задаем вопрос: как? – по трое. Перед нами наречие с предлогом. Акцентология русского языка трактует ставить ударение на предлогах, которые сочетаются с наречиями, несмотря на то, что они пишутся раздельно. Например, «по́ двое». Наше сочетание не относится к разряду исключений.
Как запомнить ударение
По́ трое встаем,
Примеры предложений
Места было мало, приходилось ютиться в кровати по́ трое.
Лодка была достаточно комфортной, всем хватало места сидеть на скамейке по́ трое.
Неправильное ударение
В разговорной речи нередко можно услышать вариант «по тро́е», где под акцентом стоит гласный звук «о» числительного «трое».
Он считается простонародным, идет вразрез с нормами орфоэпии.
Ударение в слове по три
за́ три и за три́;
на́ три и на три́;
по́ три и по три́
Я не чикался на курсах, не зубрил сопромат,
Я вполне в научном мире личность лишняя!
Но вот что я усек:
Газированной водой торговал автомат,
За копейку — без сиропа, за́ три — с вишнею.
А. А. Галич, Я принимаю участие в научном споре между доктором филологических наук профессором Б.А. Бяликом и действительным членом Академии наук СССР С. Л. Соболевым по вопросу о том, может ли машина мыслить
Через месяц я с вами простился
В том же самом саду, у берез…
Далеко я от вас очутился,
Далеко — за́ три <за три́?> тысячи верст.
М. В. Исаковский, «Город мой над рекою Десною…»
Он также думал, что погода
Не унималась; что река
Все прибывала; что едва ли
С Невы мостов уже не сняли
И что с Парашей будет он
Дня на́ два, на́ три разлучен.
А. С. Пушкин, Медный всадник
Справедлива весть эта: на́ три <на три́?> стороны света
Три замышлены в Вильне похода.
Все стаканы выпивали,
К. И. Чуковский, Муха-цокотуха
Смотреть что такое ТРИ в других словарях:
ТРИ, трех, трем, тремя, о трех, числит. колин. 1. Число, цифра иколичество 3. За три дня и за три дня. На три дня и на три дня. 2. нескл. Тоже, что тройка (во 2 знач.). За сочинение получил т. (I порядк. третий, -ья,-ье (к 1 знач.). смотреть
три 1. мн. нескл. Оценка успеваемости учащегося по пятибалльной системе, обозначающаяся цифрой «3» и соответствующая оценке «удовлетворительно»; тройка. 2. числит. 1) а) Название числа, состоящего из 3 единиц. б) Такое количество единиц чего-л. 2) Название цифры, обозначающей такое число.
три в три обхвата, в три шеи, вытолкать в три шеи, два-три, зарыдать в три ручья, наговорить с три короба, согнуть в три погибели.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. три сущ., кол-во синонимов: 15 • государственная отметка (8) • государственная оценка (8) • посредственно (39) • тремя (2) • трех (2) • трешка (21) • тройбан (8) • тройка (35) • трояк (17) • трын (1) • трюндель (14) • уд (27) • удовлетворительно (27) • цифра (20) • экзаменатор был удовлетворен (9) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: государственная отметка, государственная оценка, посредственно, тремя, трех, трешка, тройбан, тройка, трояк, трын, трюндель, уд, удовлетворительно, цифра, экзаменатор был удовлетворен. смотреть
алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться. — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Кучер); Комісар заліз у танк і сказав: — ..Треба прибути вчасно. Як кажуть, алюр три хрести. Поїхали (Ю. Яновський). в дугу́, зі сл. зігну́ти, зігну́тися і т. ін. Дуже, надто. За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (М. Коцюбинський); Дід Прокіп, зігнутий в дугу, так як би чогось пильнуючи під ногами, з’являвся у завулку (П. Панч). в три дуги́. Колись-то розігнеться Зігнута в три дуги спина (Еллан). від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. — Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко). піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує. Що не так? (П. Гуріненко). в три поги́белі, зі сл. зігну́тися, зго́рбитися, ско́рчитися, скрути́тися і т. ін. 1. Дуже сильно; низько. Відкатні штреки (в шахті) низенькі, і коногон згинається в три погибелі, посвистуючи на коника, який тягне вагонетки (Ю. Яновський); Глущуки, згинаючись в три погибелі, тягли шляхом на гору воза з гноєм (С. Чорнобривець); Навіть коли вгледіли згорбленого в три погибелі чоловіка на сосновому окоренку біля входу до землянки, не відчули біди (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Догідливо, улесливо, шанобливо. Слуга .. вийшов до послів і, зігнувшись у три погибелі, мовчки показав обома руками на двері (О. Іваненко); Янкель і Тарас підійшли до дверей, Янкель скорчився в три погибелі і майже боком підкотився до гайдука (О. Довженко). гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого. 1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули. (Панас Мирний). гну́ти в сук. Оп’ять (знову) війна і різанина, Оп’ять біда гне в сук Латина (І. Котляревський). гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) перед ким. Плазувати, запобігати перед кимсь, виявляючи покірність. Ну та годі терпіти нам біду. Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси..); Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (Від давнини..). да́ти в три ши́ї кому. Побити кого-небудь. — Чого ти прийшов до мене? Лаятися? То йди собі заздалегідь, бо тілько пам’ятаючи давнє, я не велю тобі в три шиї дати (Панас Мирний). да́ти тришия́. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І. Котляревський). де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого. 1. Бити, карати кого-небудь. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр.. присл..); — А якби й загубив (ножа), то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би. От що (О. Гончар). 2. Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..). де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ’яненко). де́рти (по) три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв (Матюха). а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко). де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до за три о́гляди, зі сл. придба́ти, роздобу́тися, купи́ти і т. ін., несхв. Шляхом крадіжки; укравши. за о́гляди три хоро́ші. На кобилу роздобувся .. не за гроші, За огляди три хороші (І. Манжура). здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати. Вони (поміщики) здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа); — Вони (багачі) на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський); — Прийдуть до нього (багатія) селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник); Все думав: “Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров’я — жартуючи й шкуру здійме!” (Панас Мирний); // Брати високу плату за щось. Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний); — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Ду іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). ні в дві ні в три (в п’ять). 1. Перебувати в нерішучості, розгубитися, знітитися. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать, Чоловік став наче дурень, Жінка теж ні в дві ні в п’ять (І. Франко); // зі сл. ста́ти. Розгублений, нерішучий. — А ти чого тут хочеш, заволоко? — Леон став ні в дві ні в три на таке привітання (І. Франко). 2. Зовсім несподівано. — А сьогодні рано приходить Борух та й ні в дві ні в три каже, що мені ґрунт зліцитує (Л. Мартович). під три чорти́, перев. зі сл. піти́, тіка́ти і под., грубо. Геть, куди завгодно. — Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (В. Малишко); Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній). під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков); (Василина:) А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко). посла́ти пода́лі (геть, під три чорти́ і т. ін.) кого, лайл. Нечемно, сердито сказати, відповісти комусь. — А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду .. у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу); Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський); Вербуна .. він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний). три мішки́ греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні). 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); (Проня:) Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук). 2. . смотреть
(тр’етий) —количество сынов Ноя (Быт.6:10 ),возраст жертв (Быт.15:9 ),число месяцев укрывания младенца Моисея (Исх.2:2 ; Деян.7:20 ; Евр.11:23 ),количе. смотреть