Схватить за ногу ударение (4 видео) | Русский язык. Правила написания

Содержание

Перенос ударения на предлоги
Ударение.
Схватить за ногу ударение
Смотреть что такое НОГА в других словарях:
Грамматический словарь русского языка Словоизменение
СВЕДЕНИЯ О ПЕРЕНОСЕ УДАРЕНИЯ НА ПРЕДЛОГ (у существительных и числительных)
Существительные
💡 Видео

Видео:Получится у девушки провернуть такой прием ?Скачать

Перенос ударения на предлоги

Видео:что делать в драке если схватили за ногуСкачать

Ударение.

Подвижность русского ударения, т.е. перенос его с одного слога на другой в различных грамматических формах единого фонетического слова, вызывает ряд трудностей в произношении этих форм.

Перенос ударения на предлоги на, за, под, по, из, без возможен, если в предложении после существительного нет поясняющих его слов:

1) в сочетаниях с предлогом за (с винительным падежом) в значении:

«по ту сторону, сзади», например: уйти за́ реку, за́ гору; заложить за́ щеку, за́ ухо; заложить руки за́ спину, за́ голову;

«в течение» (с единицами времени), например: сделать за́ год, за́ день, за́ ночь, за́ зиму; заплатить за́ год, за́ день и т.п.;

2) в сочетаниях с предлогом на (с винительным падежом) в значении:

«по направлению, сверху чего-л», например: упасть (сесть, лечь) на́ пол, взобраться на́ гору, что-то попало на́ руку, на́ нос, взвалить груз на́ спину, надеть что-либо на́ голову, на́ ноги, на́руки;

«указание точки соприкосновения с опорой», например: лечь на́ спину, упасть на́ спину, на́ руки, на́ голову, встать на́ ноги, на́ руки, на́ голову;

«в расчете на указанный срок» (с единицами времени), например: запастись (растянуть, хватит) на́ год, на́ день, на́ ночь, на́ зиму, взять кредит на́ год и т.п.;

«указание меры различия», например: на́ год старше, на́ день раньше, на́ голову выше и т.п.;

3) в сочетаниях с предлогом по (с дательным падежом) – при значении этого предлога «на поверхности, в пределах» (о движении), например: ходить по́ полу, по́ полю, по́ двору, гулять по́ лесу, летать по́ небу, плавать по́ морю, рассыпаться по́ полу, по́ лесу.

При других значениях этих предлогов переноса ударения может не происходить, например:

а) принять что-либо за го́ру, за ре́ку, за но́гу, за зи́му, его ценят за го́лову, за ру́ки, награда за го́лову, я опасаюсь за во́лосы, за го́лову, за но́ги;

б) обратите внимание на ру́ки, на но́ги, на но́с, на по́л, на де́нь, несмотря на но́чь, на зи́му, налог на зе́млю;

в) тоска по мо́рю, по не́бу, судить по двору́, по ле́су, каждому досталось по по́лю.

Видео:Что делать когда бьют ногами ? Как просто завалить соперникаСкачать

Схватить за ногу ударение

за́ ногу, за́ ноги (схватить, держать и т. д.) ;

нога́ за́ ногу (сидеть) ;

нога́ за́ ногу (заложить, закинуть и т. д.) ;

на́ ногу, на́ ноги (надеть, уронить и т. д.) ;

нога́ на́ ногу (сидеть) ;

но́гу на́ ногу (положить, закинуть и т. д.) ;

с ноги́ на́ ногу (переступать, переминаться и т. д.) ;

на́ ноги (встать, поставить и т. д.) ;

по́д ноги (смотреть и т. д.) ;

по́д ноги и под но́ги (подложить что-н. и т. д.)

Вот ру́жья из кустов выносят,

Вот тащат за́ ноги людей

И кличут громко лекарей.

М.Ю. Лермонтов, Валер

Вот подождите — Россия воспрянет,

Снова воспрянет и на́ ноги встанет.

Впредь ее Запад уже не обманет

Цивилизацией дутой своей…

Игорь Северянин, Колыбель культуры новой

Ваша площадь мосту подобна,

как машина из-под моста —

Маяковскому по́д ноги

А. А. Вознесенский, Маяковский в Париже

Сама ложилась мята нам под но́ги,

И птицам с нами было по дороге,

И рыбы подымались по реке,

И небо развернулось пред глазами…

А. А. Тарковский, Первые свидания

Смотреть что такое НОГА в других словарях:

орган опоры и движения у животных и человека (см. Движения, Локомоция). У моллюсков — непарный мускулистый вырост брюшной стенки тела, служащий. смотреть

НОГА, -и, вин. ногу, мн. ноги, ног, -ам, ж. 1. Одна из двух нижнихконечностей человека, а также одна из конечностей животного. Правая, леваян. Задние, передние ноги. Сидеть н. на ногу или н. за ногу (положив однуногу на другую). Идти н. за ногу (медленно; прост.). С ноги на ногупереступать, переминаться. Перенести болезнь на ногах (не ложась в постель).На ногах не стоит или ноги не держат кого-н. (очень устал или очень пьян;разг.). Идти (нога) в ногу с кем-н. (одновременно с другим или другимиступать то правой, то левой ногой; также перед.: действовать согласованно,слаженно с кем-н.). В ногу со временем или с веком идти, шагать (перен.: тоже, что с веком наравне). Сбиться с ноги (начать идти не в ногу). С ногсбиться (очень устать от беготни, хлопот; разг.). Стать на ноги (такжеперен.: начать вести самостоятельную жизнь). На своих ногах кто-н. (перен.:вполне самостоятельно). Ноги кормят кого-н. (кто-н. добывает средства кжизни ходьбой, беготней; разг. Волка ноги кормят (посл.). Со всех ног бежать(очень быстро; разг.). Давай бог ноги (о ком-н. быстро убегающем; разг.).Одна н. здесь, другая там! (пойти, отправиться куда-н. быстро, без задержки;разг.). На одной ноге! (пойти, побежать быстро, без задержки; разг.). Возьминоги в руки и беги! (беги очень быстро; разг. шутл.). Поставить на ногикого-н. (также перен.: 1) вырастив, сделать самостоятельным; 2) вылечить).Одной ногой в могиле (о старике, безнадежно больном: близок к смерти;разг.). Кланяться в ноги кому-н. (делать земной поклон; также перен.:просить о большой услуге, одолжении или усиленно благодарить; разг.). Вногах валяться у кого-н. (униженно просить; разг.). В ноги упасть кому-н.(умоляя, упасть на колени перед кем-н.). Без ног или без задних ног кто-н.(перен.: о сильной усталости от ходьбы, беготни; разг. шутл.). На ногиподнять всех (перен.: встревожив чем-н., побудить к деятельности). Подногами вертеться (путаться, мешаться) (мешать кому-н. своим присутствием;разг. неодобр.). Ни ногой к кому-«., куда-н. (не бывает, не ходит куда-н.или никогда не пойдет, разг.). Ноги унести (спастись бегством; разг.). Ногпод собой не слышать (не чуять) (о том, кто бежит в состоянии волнения илирадости; а также (только не чуять) о том, кто очень устал от ходьбы, отбега; разг.). Веселыми ногами пойти куда-н. (с радостью, с удовольствием;разг.). Ноги не будет чьей-н. где-н. (решение или угроза больше не приходитькуда-н. или не допустить куда-н.; разг.). С левой или не с той ноги встать(с утра быть в плохом настроении; разг.). В ногах правды нет (погов.: лучшесидеть, чем стоять). 2. Опора, нижний конец (мебели, механизма, устройства).Стул на трех ногах. Н. шасси. * В ногах постели — в той части, гдепомещаются ноги. Вверх ногами — в опрокинутом положении. В комнате всеувернуто вверх ногами (полный беспо-рядок). На широкую (барскую) ногу жить-богато, не стесняясь в средствах. На короткой (дружеской) ноге или накороткую (дружескую) ногу кто схем — в близких, дружеских отношениях. Ни взуб ногой (прост.) — то же, что ни в зуб. Под ногами — далеко внизу. Подногами расстилается долина. С ног на голову поставить, перевернуть что -совершенно исказить, извратить. С ног до головы (разг.) — с головы до ног,полностью, совершенно. II уменьш. ножка, -и, ж. (к 1 знач.) и ноженька, -и,ж. (к 1 знач.). * Подставить ножку кому (разг.) — 1) поставить ногу так,чтобы другой, споткнувшись об нее, упал; 2) намеренно помешать в каком-н.деле. В ножки кланяться (поклониться) кому (разг.) — 1) просить о большойуслуге, одолжении; 2) усиленно благодарить. II унич. ножонка, -и, ж. (к 1знач.). II увел. ножища, -и, ж. (к 1 знач.). П прил. ножной, -ая,.-бе (к 1знач.). Ножная ванна. Ножное полотенце (для ног). НОГАЙСКИЙ, -ая, -ое. 1.см. ногайцы. 2. Относящийся к ногайцам, к их языку, национальному характеру,образу жизни, культуре, а также к территории их проживания, ее внутреннемуустройству, истории; такой, как у ногайцев. Н. язык (тюркской семьи языков).Ногайская степь. По-ногайски (нареч.). смотреть

нога ж. 1) а) Одна из двух нижних конечностей человека. б) Одна из конечностей у некоторых животных, птиц. 2) Опора, нижний конец (мебели, стропил, сооружений, механизмов и т.п.).

нога ж. (ступня)foot*; (до ступни) leg положить ногу на ногу — cross one‘s legs сбить кого-л. с ног — knock smb. down; knock smb. off his feet наступит. смотреть

нога быть на короткой ноге, валяться в ногах, давай бог ноги, живой ногой, жить на большую ногу, жить на широкую ногу, колосс на глиняных ногах, наступить на ногу, не дать наступить себе на ногу, нетвердый на ногах, ни в зуб ногой толкнуть, ни ногой, одной ногой в гробу, одной ногой в могиле, отбиваться руками и ногами, поднять на ноги, подставить ногу, поставить на ноги, протянуть ноги, пуститься со всех ног, связать по рукам и ногам, с головы до ног, с ног до головы, с ног сбиться, со всех ног, сойтись на короткую ногу, стать твердою ногою, стоять одной ногой в могиле, сшибиться с ног, увязнуть с руками и ногами.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. нога конечность, масёл, ножища, ноженьки, ножонка, ножка, ходуля, стопа, лапа, костыль Словарь русских синонимов. нога лапа (разг.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. нога сущ., кол-во синонимов: 14 • амортстойка (1) • деревяшка (11) • древяница (2) • дыля (1) • конечность (10) • костыль (17) • лапа (18) • масёл (7) • ноженька (1) • ножища (2) • ножка (12) • ножонка (2) • стопа (38) • ходуля (1) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: амортстойка, деревяшка, древяница, дыля, конечность, костыль, лапа, масёл, ноженька, ножища, ножка, ножонка, стопа, ходуля. смотреть

НОГА, орган опоры и движения у животных и человека (см. Движения, Локомоция), У моллюсков — непарный мускулистый вырост брюшной стенки тела, служащий. смотреть

Без задних ног. Разг. Шутл. Крепко, беспробудно (спать). БМС 1998, 404; БТС, 320, 286; ЗС 1996, 174; ФСРЯ, 281.Без ног. 1. Кар. О человеке, который не . смотреть

НОГА́, и́, ж.1. Одна з двох нижніх кінцівок людини.Вона ж не спала, не журилась, Сиділа, ноги устромила В гарячий попіл (Т. Шевченко);Морщачись, Погиба. смотреть

(аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю. 1. Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник). 2. зі словоспол. таки́й, що. Швидкий, баский (перев. про коней). — Їздять вони (пани) у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок). аж у но́ги лоско́че, перев. зі сл. хо́четься, корти́ть і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно. — Знаєш, так якось кортить побачити людей у щастю (у щасті), що й сказати не вмію. Слово честі, не вмію. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (П. Козланюк). без за́дніх ніг, перев. зі сл. спа́ти. Дуже міцно. Потім (після роботи), наче мертвий, падаєш на покіс і до самого ранку спиш без задніх ніг, навіть на вечерю не дивишся (М. Стельмах); Невже Мартоха забула, який ниньки день святковий, невже спить без задніх ніг чи по сусідах повіялась? (Є. Гуцало). без ніг. Репортер .. “з горя” напився і лежав в Бергмановому саду, як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий). би́ти но́ги (рідше чо́боти). Іти, ходити куди-небудь, перев. даремно. — За селом, уже на вигоні .. він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба); — Нема Тамари,— сказала (мати) відчужено.— До міста подалась.— Давно? — запитав він, уже жалкуючи, що марно бив ноги (Є. Гуцало); // Часто бувати де-небудь. — То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб’єш? (М. Стельмах). би́ти свої́ми нога́ми. — Бачили б ви мене, коли б мала я сюди своїми ногами бити (Ірина Вільде). бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс). 1. Тікати, бігти, іти геть. — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч); — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати (В. Кучер); Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко). 2. Прискорювати ходу́, поспішати. — Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк). бра́тися в но́ги. Швидко тікати, бігти, йти геть. (Чирва:) Улучив! .. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (І. Микитенко). вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка. 1. Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т. ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та валять з ніг (навіть цей лист пишу у ліжку хорий (хворий)) (М. Коцюбинський); — О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, — поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже валить його з ніг (М. Стельмах); — Мій старий — то козарлюга: хоч кухлем (буде пити) — ніщо його з ніг не звалить. (О. Гончар); Страшенний гуркіт звалює мене з ніг. Я втрачаю свідомість. (П. Колесник). 2. Призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь. Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі (В. Кучер); З ніг валить бабу горе! (С. Олійник); Добрі діти на ноги поставлять, а кепські з ніг звалять вали́тися (па́дати) / звали́тися з ніг. 1. Втрачати здатність триматися на ногах через хворобу, втому, сміх і т. ін. Він. дуже дивувався — чому перед тою живописною картиною його колеги валяться з ніг од реготу (І. Волошин); Вони (вантажники) падали з ніг під тягарем ковшів (О. Гончар); — Старший синок, Петрик, перший звалився з ніг. Відразу уста йому спалило. (М. Понеділок); — Ви на батька мого особливо не насідайте. Хіба не бачите, як він працює? Скоро з ніг звалиться (В. Москалець). 2. тільки недок. Знесилюватися, знемагати, дуже втомлюватися, виснажуватися від чого-небудь. — Правий фланг кров’ю сходить, з ніг валиться, а ми загораємо (В. Кучер); Книги й справді були нерозібрані, не було каталогів. Туся з ніг валилася — наводила порядок (Ю. Збанацький); Уляні Григорівні хотілося зустріти Зелені свята, як годиться добрим християнам, і вона з ніг падала, щоб причепурити, наскільки можна, ще не добудовану хату (С. Добро валя́тися під нога́ми. Бути легко доступним, таким, що не потребує пошуків. Так, його (В. Малика) романам справді пощастило на сюжети, які валялися під ногами, та тільки він їх відкрив, і то ще невідомо, кому поталанило — історії з її сюжетами чи авторові (З газети). вві́ритися нога́м. Швидко побігти, втекти. — Данилко прослизнув до другої землянки і, коли вже не стало чути кроків, ввірився ногам (П. Панч); — Сльоза, почекай. Та же я зостаюся сама! Але Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч). верті́тися (крути́тися) на нога́х. Невтомно працювати, весь час перебувати в русі. І рухлива, повна енергії й бажання все знати, все зрозуміти, вертілася (Флора) на ногах (Г. Коцюба). вибива́ти / ви́бити ґрунт з-під ніг чиїх, у кого. Позбавляти кого-небудь упевненості, підтримки, опори в чому-небудь. Черговий по станції, дідок з пишними сивими вусами, пильно і підозріло глянув на Миколу .. — Що, відпустку дали? Він (Микола) міг би обійтись і без пояснень, але перше ж пряме запитання чергового якось одразу вибило ґрунт з-під його ніг (Д. Ткач). ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Хорунжий); Якщо живим не можна вийти звідси — вперед ногами винесуть мене (Л. Костенко); Хай пиндючаться (окупанти) пихато — їм життя у нас не мед: скоро винесемо з хати всіх ногами наперед (С. Голованівський); — Звідси вийде тільки той, хто запишеться до артілі. Микито, замкни двері!. — А як хто не схоче писатись? — Запитав хтось несміливо. — Хто не схоче, того винесуть наперед ногами.. Оце ви думаєте для чого? — ткнув (Юхим) рукою в наган (А. Дімаров). ви́їхати впере́д нога́ми (померти). — Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало. — Хоч на горличку, хоч на горобця. Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! — твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня). ви́нести / вино́сити но́ги. Втечею врятуватися від небезпеки, очевидної смерті. Ти ж бачив, який гамір і рух був на дорозі. Могли і шелесту наробить, могли і ніг своїх не винести,— пояснив Вихор (В. Кучер); Влітку 1943 року біля Канівського мосту партизани розгромили загін фашистських зв’язківців. Операція була сміливою й несподіваною. Вцілілі гітлерівці ледве винесли ноги (З газети); // звідки. Втекти звідкись. Окупантам було вже не до війни з партизанами, вони думали про те, як би живими винести ноги з цього невдячного краю (Ю. Збанацький). ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Усі розійдуться, серце здушить спазма, почнеться знову приступ, і край (В. Кучер); Он у людей комори тріщать, стільки того добра понабирали, а ти, старий дурню, до жнив ноги витягнеш (А. Іщук); Занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько наш ноги простяг (М. Старицький); — Ген скільки дурних, що тягнуться, тягнуться, піт їм очі заливає, вони його злизують, а потім — бац — простягнув ноги, нічого вже йому не треба, все зосталось (Є. Гуцало); Подекуди вже й ноги витягують з голоду (Ю. Збанацький); // Здохнути (про тварину). Ґазда так узлостився, що вхопив кіл та тєкнув (ударив) ним свиню по голові, що вона покрутилася, повертілася та витягла ноги (Г. Хоткевич); Так в один з днів стало відомо, що кінь Якова Степановича ви́ходити (відходи́ти, відбі́гати) но́ги. Втомитися від довготривалого ходіння. — Ідіть до ворожки, вона вам порадить.— Я вже ноги свої виходила. Нічого не допомагає (Ірина Вільде); — От, той козак Савлук ходив, ходив — і набрів оце й низькоділ, де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Марко Вовчок); (Мусій:) За чотири місяці зовсім одбігав ноги (М. Кропивницький). відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого. Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту (З усн. мови); — У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький). відма́хуватися рука́ми. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (І. Нечуй-Левицький). відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг., жарт. копи́та, ра́тиці і т. ін.), зневажл. 1. Померти, загинути. Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги! (П. Гулак-Артемовський); І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить. Бідна моя жінка за ним і сама трохи ніг не відкинула (О. Стороженко); (Свирид:) Жде, мать (мабуть), не діждеться, поки дядько ноги одкидає (Григір Тютюнник); — Станеш вдумуватися (у життя) — посивієш, сухоти наживеш, раніш строку копита відкидаєш (В. Москалець); Коли хтось ловив чорта чи відьму — тож не милував їх. Чорта найчастіше запрягали в плуга, і він орав доти, поки не відкидав копита (М. Стельмах). повідкида́ти но́ги (копи́та) (про багатьох). — Тоді я одним куликом борошна вирятував три душі: і Омелянову, і твоєї матері, і твою. Інакше повідкидали б ви копита (М. Стел вкри́тися нога́ми, зневажл. Умерти, загинути.— Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні. Моргай, моргай! Ось як моргну тебе, то й ногами вкриєшся! (П. Куліш); — Під арешт Олешка, в холодну. — Під різки його. — Засипать йому березової каші, такої, щоб аж ногами вкрився! (О. Кониський). вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу. Бути роздратованим, у поганому настрої. На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький); (Личак:) Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов). вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся (Федір Іполитович) пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс); — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко). вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський). втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми. Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т. ін. Усі перевертні (пани) почували своє велике горе, що вони вже втратили усі.. “рухомі й лежачі добра” та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький). дава́ти / да́ти во́лю нога́м. 1. Тікати, швидко бігти, уникаючи якоїсь небезпеки. Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злючий та недобрий,— і не чекала довго. Дала волю ногам та до лісу (І. Франко). 2. Завзято, запально танцювати. На весь голос співали в таборі баяни, змагалися партизанські співаки, дали волю ногам танцюристи (Ю. Збанацький). дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і. дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик). да́ти нога́м зна́ти. Швидко втекти, побігти. Ботушканові в носі закрутило. Він постояв трохи, а потім схопив капелюха і дав ногам знати (Казки Буковини..); Панича вже не було. Він дав ногам знати .. з самого почину суперечки (Л. Мартович). два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький). ді́дько но́гу звихне́. Уживається для підкреслення надзвичайної складності, важкої доступності або заплутаності, незрозумілості чого-небудь. — Скільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть — дідько в них ногу звихне (О. Гончар). догори́ дри́ґом (нога́ми). У перевернутому, перекинутому вигляді. Хтось через плече зазирнув йому (Мишкові) в книжку і знову — в регіт. — В його й книжка догори дриґом (С. Васильченко); Раптом один самольот (літак) .. скрутився на крило і приземлився догори дриґом (Ю. Яновський). до ноги́, перев. зі сл. поби́ти, потрощи́ти, зни́щити і т. ін. Повністю, остаточно, вщент, до кінця. Проти військ княжих ми сміло, просто йдемо, Твердо певні, що вас до ноги поб’ємо… (П. Грабовський); Руїни скрізь чорніють навкруги: всі хатинки, всі будинки потрощило до ноги (Н. Забіла); Після короткої кривавої сутички замок був узятий, а польський гарнізон — знищений до ноги (Легенди ..). ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський). ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський). ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою (Ю. Збанацький). заде́рти но́ги, зневажл. 1. Померти. (Гніт:) Єлисей тепер тільки спить і бачить, коли б батько швидше задер ноги! (М. Кропивницький). 2. Упасти. — Дай сюди,— бо як пхну, то й ноги задереш! — кричала Кайдашиха й сіпала до себе мотовило (І. Нечуй-Левицький); Ринг — це місце, де вам можуть задерти руку догори і оголосити вас чемпіоном або ви самостійно задерете ноги. В цьому випадку чемпіоном не оголосять (М. Білкун). 3. перев. зі сл. лежа́ти. Ледарювати, нічого не робити. Люди працюють, а цей лежить, задерши ноги, телевізор дивиться (З усн. мови). збива́тися / зби́тися з ніг. 1. тільки док. Дуже втомитися, набігавшись, находившись або від різних клопотів. Вона (Марія), звичайно, тепер нітрохи не шкодує, що .. вистоювала біля мольберта тоді, коли її родина з ніг збивалася, аби встигнути (на прийом) від однієї графині до другої (М. Слабошпицький); — Хоч би ти, Софійко, помогла мамі справлятись, а то вона зовсім з ніг збилась сьогодні,— каже пан старшій дочці (Леся Українка); Ішла спішна евакуація, ішла чітка перестрілка, і я остаточно збився з ніг! (М. Хвильовий). 2. Знесилюватися в пошуках кого-, чого-небудь. Данило й Григорій з ніг збилися, розшукуючи старшого, а потім попленталися назад, бо ж повинен Левко нарешті з’явитися до воза (М. Стельмах); Салашистські шпики збилися з ніг, шукаючи цього невідомого патріота, що, ризикуючи життям, мужньо звертався до народу з ефіру (О. Гончар). з (від) голови́ (аж) до ніг (до стіп). 1. Повністю, цілком. Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М. Коцюбинський); Кавоман втримав чашку, і це була помилка — вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра (А. Крижанівський); Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп (І. Багряний). з ніг до голови́. Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду (О. Гончар). 2. Дуже. Хоч би був чистий як лід, а білий, як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг (Укр.. присл..). 3. У всьому ( у думках, у вчинках і т. ін.). Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг (М. Рильський). з ніг до голови́. Дівчина — одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови (Ю. Яновський). зв’я́зувати / зв’яза́ти ру́ки й но́ги кому. Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. — Дівчина тобі руки й ноги зв’яже (Марко Вовчок); — Хто більше любить волю, хто не зв’язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб). спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський). спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети). земля́ гори́ть під нога́ми. 1. чиїми, в кого. Для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним. Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник); — Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську, .. хіба у вас горить земля під ногами? (Н. Рибак); Положення (становище) жахливе, земля горить під ногами (Б. Лепкий); Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (З газети). гори́ть земля́ під ким. Треба, щоб під окупантами горіла земля (О. Гончар). 2. перев. зі словоспол. таки́й, що. Хто-небудь спритний, вправний, здатний перев. на погані вчинки. — У мене два дружки працюють на заводі. Такі хлопці — земля під ногами горить. Я їх підмогоричу. Вони підуть у ліс, зустрінуть правдошукача і дадуть йому такої духопелки, той про все на світі забуде (В. Сологуб). земля́ гори́ть земля́ тіка́є з-під ніг у кого і без додатка. 1. Хто-небудь втрачає рівновагу, падає. Земля тікала з-під ніг, і Хмельницький упав горілиць, уп’явшись в чорні сволоки з стелі .. розплющеними очима (Н. Рибак). 2. Хтось втрачає свої позиції, зазнає краху в чому-небудь. Міцно стояв на землі Степан Куреня, і раптом — земля тікає з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). з рука́ми й (з) нога́ми, зі сл. забра́ти, взя́ти і под. Охоче, з великим бажанням, задоволенням. А в Ходаках з університетською освітою він не пропаде, і просто вчителювати можна, з руками, з ногами заберуть, бо на селах не так багато педагогів з університетськими дипломами (К. Басенко). з усі́х ніг. Дуже швидко, спрожогу. Перелякана Зоя кинулася з усіх ніг тікати на набережну, але Гайсин і не думав гнатись (П. Панч); Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (М. Стельмах); // Стрімголов. — Я — смик! — А волосінь — дзень! А я в воду з усіх ніг — лясь! І — по шию! (Остап Вишня). (і) ного́ю не ступи́ти куди. Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь. — У попа ж три шафи книг.— Хай і двадцять три, а я, Григорію Михайловичу, до нього й ногою не ступлю (М. Стельмах); // Ніколи не бувати де-небудь, у кого-небудь. — А Матвій Боцюн і ногою не ступив на Морозенкове подвір’я (М. Стельмах). іти́ в но́гу з ким—чим. 1. Погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії, погляди і т. ін. Азбукою стало, що письменники повинні вивчити життя, іти в ногу з життям, брати участь у житті і т. ін. (М. Рильський); З тобою вийшов я в дорогу, о краю мій, за тебе б’юсь! Іти завжди з братами в ногу в цей день народові клянусь (В. Сосюра); Критика і теорія повинні були б іти в ногу з художньою творчістю, ініціативно втручаючись у її процес (З журналу). 2. Рівнятися на кого-, що-небудь, не відставати від когось, чогось. Коли вже став (Іван) до роботи в цеху, то так і йтиме з усіма в ногу, не зіб’ється (В. Кучер); І все-таки любити цей занедбаний завод можна! Ну, він занехаяний, але ж це зовсім не означає, що не здатний іти в ногу з усією країною (Ю. Шовкопляс); Лікар, якщо він хоче йти в ногу з життям, повинен користуватись послугами бібліотеки (З газети). й ноги́ не су́не куди, зневажл. Ніколи не з’явиться хто-небудь десь. Макуха запевняв, що .. німчура й ноги не суне (Ю. Бедзик). ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита (І. Франко). ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко). ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр.. присл..). куди́ но́ги несу́ть / понесу́ть, перев. зі сл. піти́, втіка́ти і т. ін. У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович); Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко); Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий). ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги. 1. Іти дуже повільно (від втоми, хвороби, старості і т. ін.). Сердешний Наум ледве ноги переставля (Г. Квітка-Основ’яненко); Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (П. Колесник). 2. зі сл. іти, пле́нтатися і под. Дуже повільно. Дошкульний дощ .. січе і січе стомлених і голодних січовиків, що плетуться, ледь переставляючи ноги (І. Цюпа). ле́две (ледь, наси́лу) переступа́ти нога́ми. Ми помітили, що вона ледве переступала ногами з виснаження й розпачу (Л. Смілянський); Галочка увійшла до батька, насилу ногами переступа (Г. Квітка-Основ’яненко). ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т. ін.) но́ги. Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко); Ледь тягав по світу ноги (Сеспель), не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький); — Тпррру! .. Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький); Ідуть (хлопці) день, ідуть другий .. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко). ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх (бійців), захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний). ле́две (наси́лу) доволокти́ но́ги. Важко, з великими труднощами та зусиллями добратися куди-небудь. А із Криму чоловік ледве ноги доволік (Т. Шевченко). ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти). Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т. ін.). А так утомилась. Ледве, ледве несу ноги! (Т. Шевченко); — Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе (Україна сміється). ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка. Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т. ін. Іде (козак) смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко); Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає .. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко); Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький). ле́две со́вати нога́ми (но́ги). 1. Дуже повільно йти. Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (І. Нечуй-Левицький). 2. Бути надзвичайно слабим, кволим від утоми, хвороби, старості і т. ін. Горіли городи, зникали цілі села. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги… (Леся Українка). леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом, нога́ми і т. ін.). Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т. ін.; рушитися. Усі плани летіли догори дном (З газети); — Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко); — А приїхав оцей заводський (Заруба), і все пішло догори дном (В. Кучер). лі́зти під но́ги кому. Ходити, бігати і т. ін. біля когось; заважати. Тут летить .. тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину дитини: — Чого під ноги лізеш. (М. Коцюбинський); — Як будеш дурним, будеш їм усе лізти під ноги. то певно будуть тебе лякати (О. Кобилянська). ляга́ти / лягти́ до ніг (під но́ги, в но́ги і т. ін.) чиїх (чиї), кому, кого і без додатка. 1. Скорятися кому-, чому-небудь. Складні ворожі укріплення лягали до ніг (нашим бійцям) (О. Гончар). 2. Виявляти шану до когось, вшановувати когось. Як упав же він з коня та й на білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг (П. Тичина). ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети). мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. 1. Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний); — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах); Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко); Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський); Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар). мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний). 2. якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції (перев. негативні). Тоді вона (Антоніна) міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський); Сповненим ненависті поглядо міси́ти боло́то (багно́, багню́ку і т. ін.). Йти, їхати, ходити по розмитій дорозі, по бездоріжжю. Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (П. Козланюк); Хай знає, що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку (О. Гончар). міси́ти нога́ми багню́ку. Після відпочинку люди побадьорішали, дружно місили ногами багнюку (Григорій Тютюнник). (мі́цно (тве́рдо)) трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка). 2. Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Хто йде вперед, той обов’язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий). наляга́ти / налягти́ на но́ги. Прискорювати ходу, швидше йти. — От якби-то так сталося! — забігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Панас Мирний); І Максим поспішав, одчайдушно налягаючи на ноги (І. Багряний); Коли наближалися до села, дитина почала кричати. Грицько і Катерина налягли на ноги (Д. Косарик). на нога́х, перев. зі сл. спа́ти, засипа́ти і т. ін. 1. Не лягаючи. Всього натерпілося хлоп’я (в лакейчуках). Іноді довго стоячи, на ногах засипало, падало додолу (Панас Мирний). 2. перев. зі сл. переходи́ти, перено́сити і т. ін. Не лежачи в ліжку, без постільного режиму. Дехто на ногах переносить грип (З журналу). 3. Здоровий. Затримавшись поглядом на Яреськові, блідому, схудлому, раптом вигукнув (Андріяка) з жалем: — Ех, брате! Був би ти оце на ногах, запрягли б ми тебе з першого дня! (О. Гончар); Поки ще хоч трохи на ногах, буде (Меланія) у своїй хаті (З газети). 4. перев. зі сл. бу́ти. Піднятися з ліжка, не спати. Ще поїзд ішов повним ходом, а вже всі були на ногах, стояли біля дверей (Іван Ле); Звістка, що йдуть козаки, розійшлася блискавкою поміж військом і, ще сонце не зійшло, як цілий табір був уже на ногах (О. Маковей). 5. Не лягати спати, займатися якимись справами, бути в турботах. Вже день ск на широ́ку но́гу. 1. перев. зі сл. жи́ти. 1. Розкішно, багато, без будь-яких обмежень. Юрій дослужиться до полковника, вийде у відставку з пенсіоном, одружиться на Огієвській і житиме на широку ногу (П. Кочура); Батько живе справді на широку ногу. Найсучасніші меблі, бронза, севрська і саксонська порцеляна (М. Слабошпицький). 2. перев. зі сл. поста́вити. На найвищий рівень. Терешко Тягниряднодосебе .. горілчане виробництво поставив на досить широку ногу (О. Ковінька); І незабаром Сідалковський справді поставив розповсюдження лотерей на широку ногу (О. Чорногуз); Виявляється, діло було поставлено на широку ногу (З газети). не жалі́ти (не жалкува́ти) (свої́х) ніг. Дуже багато ходити, бігати, незважаючи на втому. Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала у високі кучугури снігу (Панас Мирний); Попереду в’ється дорога, якою судилося йти, не жалкуючи ніг (М. Упеник). не пока́зувати / не показа́ти ноги́. Не приходити, не повертатися кудись, до кого-небудь. Вийшов (Василь) з подвір’я рішучо, з твердим бажанням ніколи сюди не показувати ноги (І. Чендей). не потягну́ти ніг, перев. звідки. Не зрушити з місця; не вийти. — А бий тебе лиха година,— думаю,— зараз я покажу тобі дорогу, що й ніг не потягнеш з мого двору (Д. Ткач). не чу́ти (не відчува́ти) землі́ (під собо́ю (під нога́ми)). 1. Бути у надзвичайно піднесеному стані. Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (Ю. Федькович); — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах); Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець). 2. з дієсл. руху.Уживається для підкреслення швидкого, енергійного бігу або ходи; дуже, надзвичайно швидко. Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін); Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч); Не чуючи під собою землі. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко); Він (Архип) біг день, біг ніч, не чуючи землі під ногами! Аж поки сили не вичерпались. А потім впав ниць на плаю. (Легенди..). 3. Переживати сильний страх. А годі .. н не чу́ти (не відчува́ти) ніг (під собо́ю). 1. з дієсл. руху. Уживається для підкреслення швидкого, енергійного бігу або ходи; дуже, надзвичайно швидко. Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський); Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський); Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик). 2. Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т. ін. Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян); — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер); Штукаренко йшов, але ніг під собою не відчував (С. Голованівський). аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала (Сивилла), Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський). 3. Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко); Миня теж но ні (ані́) в зуб (ного́ю), перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т. ін.. Анітрохи, аніскільки, зовсім. Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка); Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко); З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський); (Дудар:) Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. (Книш:) Я? Не розумію? (Дудар:) Ані в зуб (І. Микитенко); // Зовсім не розумітися на чомусь. Я в латині — ні в зуб ногою (З газети). (ні (і)) рук (ні (і)) ніг не чу́ти (не відчува́ти). Бути надзвичайно втомленим. Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук ні ніг (Ю. Яновський); — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний); Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов); // Уживається для підкреслення сильної втоми; дуже, надзвичайно. З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. Були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко). ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах). ні ного́ю куди, звідки. Зовсім не ходити куди-небудь, не виходити звідкись, не бувати, не з’являтися десь. Гукнув (Микола) до своїх ремісників: — Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою (П. Панч); — Адже інші ходять, не обминають весіль, бо це ж так цікаво, радісно. А ви з хати ні ногою, самі й самі (Є. Гуцало). (нога́) в но́гу. 1. Одночасно, в такт з іншими. І хоч солдати були стомлені великим переходом, але йшли бадьоро, нога в ногу (С. Чорнобривець); Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площі, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра); // Один за одним. Рівною лавою, неначе по шнуру витягненою, піднімаються москалі на гору, нога в ногу ступаючи (Панас Мирний); 2. з ким—чим, перен. Нарівні з ким-небудь, злагоджено в діях та поглядах, відповідно до чогось. Юність проходить із піснею в ногу. В ногу із часом, у ногу з життям (П. Воронько); Сунули в ногу з віком: міні-чоботи плюс дідівські кожушки, кастровані до пан’європейського рівня; техаські джинси одеського пошиву плюс максі-окуляри “очі, як ночі” (А. Крижанівський). нога́ за ного́ю. Повільно, неквапливо, ледве-ледве. Ішов захожий тихо, нога за ногою, й роздивлявся на всі боки (Панас Мирний); Хлопці поверталися назад понад шляхом поволеньки, нога за ногою (В. Козаченко); Ідуть повільно, нога за ногою плетуться (Р. Чумак). нога́ людська́ не ступа́ла перев. де. Ніхто ніколи не ходив, не бував, не жив і т. ін. десь, нікого не було де-небудь. — Смішно говорити — це біла пляма! — Еге ж, нога людська не ступала,— загув громоподібним басом високий геолог (О. Донченко); З. смотреть

НОГА́, и, ж.1.Одна из нижних конечностей человека, а также некоторых животных, насекомых, птиц.[Мошенник:] Что ты, дурак! сидя говоришь? не хошь и на н. смотреть

Видео:Полиция бьет электрошокером задержанногоСкачать

Грамматический словарь русского языка
Словоизменение

СВЕДЕНИЯ О ПЕРЕНОСЕ УДАРЕНИЯ НА ПРЕДЛОГ
(у существительных и числительных)

В состав указаний, приводимых за знаком ◊ (см. стр. 15), входят, в частности, сведения о переносе ударения с именной формы на предлог. Сочетание именной формы с предлогом, имеющее ударение на предлоге, может быть приведено в словарной статье за знаком ◊ одним из следующих трех способов.

1. Такое сочетание дано в составе более крупной фразеологической единицы, например:

◊ зу́б на́ зуб не попада́ет

◊ как бо́г на́ душу поло́жит

Это значит, что перенос ударения представлен именно в составе приведенных фразеологических единиц; в прочих случаях (если об этом нет каких-либо еще указаний) ударение обычное, например: что́-то попа́ло на зу́б; на ду́шу населе́ния.

1 Исключение составляют, по-видимому, только уменьшительные на -о́к, -ёк (например, чаёк, кофеёк, мед́ок, сахаро́к, квасо́к, лучо́к ), у которых в указанных выше значениях как правило выступает P₂ ед. ( попи́л чайку́ и т. д.), а не обычный Р. ед. ( чайка́ и т. д.).

2. Такое сочетание дано самостоятельно (вне контекста), но с пояснением значения, например:

◊ за́ городом (в пригородной местности)

◊ до́ смерти (очень сильно)

◊ по́д гору ( вниз под уклон)

Это значит, что перенос ударения представлен лишь при указанном значении, например: вы́звать врача́ на́ дом; зада́ние на́ дом ; живёт за́ городом; до́ смерти уста́л; сбежа́л по́д гору. При других значениях данное сочетание имеет обычное ударение, например: пти́ца се́ла на до́м; за го́родом начина́лся лес; до сме́рти э́того не забу́ду; под го́ру заложи́ли взрывча́тку.

3. Такое сочетание дано самостоятельно (вне контекста) и без пояснений (это возможно только для сочетаний с предлогами за, на, по), например:

Это значит, что перенос ударения подчиняется в данном случае более сложным правилам, приводимым ниже 1 .

Существительные

Если во фразе после существительного нет поясняющих его слов, перенос ударения на предлог происходит в следующих случаях.

В сочетаниях с предлогом за (с В. падежом) — при следующих значениях этого предлога:

«по ту сторону, сзади», например, уйти́ за́ реку, за́ гору; заложи́ть что-л. за́ щеку, за́ ухо; заложи́ть ру́ки за́ спину, за́ голову;

«указание точки приложения силы», например, держа́ть (держа́ться, тяну́ть, взять, взя́ться, схвати́ть, схвати́ться и т. п.) за́ руку , за́ руки, за́ голову, за́ волосы, за́ плечи, за́ нос, за́ ухо;

«в течение» (с единицами времени), например, сде́лать за́ год, за́ день, за́ ночь, за́ зиму; сюда же примыкает: заплати́ть за́ год, за́ день и т. п.:

«раньше на указанное время» (с единицами времени), например, за́ год, за́ день до чего́-л.

В сочетаниях с предлогом на (с В. падежом 2 ) — при следующих значениях этого предлога:

«по направлению (о физическом движении 3 ), сверху чего-л.», например, упа́сть (сесть, лечь) на́ пол, на́ землю; взобра́ться на́ гору; что́-то попа́ло на́ руку, на́ нос; взвали́ть груз на́ спину; наде́ть что-л. на́ голову, на́ ноги, на́ руки;

«указание точки соприкосновения с опорой», например, ле́чъ на́ спину; упа́сть на́ спину, на́ руки, на́ голову; встать на́ ноги, на́ руки, на́ голову;

«в расчете на указанный срок» (с единицами времени), например: запасти́сь (растяну́ть, хва́тит) на́ год, на́ день, на́ ночь, на́ зиму; сюда же примыкает: одолжи́ть на́ год, на́ день и т. п.

«указание меры различия», например, на́ год ста́рше; на́ день ра́ньше; на́ голову вы́ше; сюда же примыкает: отложи́ть на́ год, на́ день и т. п.

В сочетаниях с предлогом по (с Д. падежом) — при значении этого предлога «на поверхности, в пределах» (о движении), например, ходи́ть по́ полу, по́ полю, по́ двору, по́ снегу, по́ льду; гуля́ть по́ лесу; лета́ть по́ небу; пла́вать по́ морю; рассы́паться по́ полу, по́ лесу.

При других значениях этих предлогов переноса ударения не происходит, например: а) приня́ть что́-л. за го́ру, за ре́ку, за но́гу, за зи́му; его́ це́нят за го́лову, за ру́ки; награ́да за го́лову; я́ опаса́юсь за во́лосы, за го́лову, за но́ги; б) обрати́те внима́ние на ру́ки, на но́ги, на но́с, на по́л, на де́нь; несмотря́ на но́чь, на зи́му, на но́гу; наде́юсь (жа́луюсь) на но́ги, на го́лову, на не́бо, на но́чь; променя́ть ле́то на зи́му, де́нь на но́чь; нало́г на зе́млю; в) тоска́ по мо́рю, по не́бу; суди́ть по двору́, по ле́су; ка́ждому доста́лось по по́лю.

Переноса ударения обычно не происходит также, если во фразе за существительным следует поясняющее его слово или слова (подчиненные ему или связанные с ним сочинительной связью), например: а) за р́еку (или за реку́ ) Ура́л; за го́д и два́ ме́сяца; за го́д напряжённой рабо́ты; за де́нь своего́ дежу́рства; де́ржится за ру́ку това́рища; уцепи́лся за пле́чи отца́;

б) на го́ру Яма́н-Та́у; взвали́л гру́з на спи́ну носи́льщика; наде́л шля́пу на го́лову сосе́да; ста́рше на го́д и два ме́сяца;

в) по двору́ гости́ницы; по сне́гу и льду́; по льду́ Фи́нского зали́ва; по мо́рю Ла́птевых.

Числительные

В отличие от существительных, здесь перенос ударения на предлог почти не зависит от значения предлога. Наиболее последовательно перенос ударения происходит в случае, когда при числительном не указан предмет счета и нет иных уточнений, например: раздели́ть (умно́жить) на́ два, на́ три, на́ пять, на́ сто; два́ на́ три, ше́сть на́ шесть и т. п. (о размерах чего-л.); и́х доста́лось ка́ждому по́ два, по́ две, по́ три, по́ сто 1 , засчита́ть оди́н ча́с за́ два, за́ пять, за́ сто.

Если при простом числительном предмет счета указан, перенос ударения предпочтителен, но менее регулярен, например: за́ две кни́ги, за́ три ра́за, за́ пять копе́ек, за́ семь ле́т, за́ сто рубл́ей; на́ два дня́; на́ пять челове́к, на́ сто рубле́й; по́ два меся́ца, по́ три копе́йки, по́ сто ра́з (но также и за две́ кни́ги, за три́ ра́за, на два́ дня́, по сто́ ра́з и т. д.). Однако в случае, когда существительное стоит впереди такого сочетания (т. е. при указании приблизительного количества) перенос ударения почти так же регулярен, как при отсутствии существительного: дня́ на́ два, ле́т за́ семь, рубле́й на́ сто (гораздо реже дня́ на два́, ле́т за се́мь, рубле́й на сто́).

Если числительное представляет собой начальный элемент составного количественного обозначения, переноса ударения на предлог как правило не происходит (независимо от того, указан ли предмет счета), например: за сто́ пятьдеся́т, по сто́ два́дцать, на со́рок два́; на два́ и три́ че́тверти, по три́ и две́ пя́тых; купи́л за пя́ть со́рок, на два́ два́дцать, по три́ се́мьдесят (о рублях с копейками); заседа́ние назна́чено на два́ три́дцать, на ше́сть два́дцать пя́ть (о часах с минутами). Сюда же относятся все указания приблизительного количества типа два́-три́, например: за два́-три́ дня́, на се́мь-во́семь страни́ц. При уточнениях с полови́ной, с полти́ной допустимы, однако, оба ударения: по два́ (или по́ два) с полови́ной, на три́ (или на́ три) с полти́ной.

Сочетания, в которых перенос ударения возможен, но необязателен, приводятся в обоих вариантах (со знаком //, см. стр. 17). При этом запись типа за пле́чи // за́ плечи или на не́бо // на́ небо (без дополнительных пояснений) означает, что ударение на предлоге встречается здесь в случаях, определяемых приведенными правилами, но всегда может быть заменено на обычное ударение, например: схвати́ть за́ плечи (или за пле́чи), полете́ть на не́бо (или на́ небо). Ср. также де́ржится за пле́чи това́рища, обрати́те внима́ние на не́бо.

Одно и то же сочетание может быть приведено в словарной статье одновременно двумя или тремя из описанных выше трех способов: например, в статье день за знаком ◊ находим в числе прочего: на́ день; со дня́ на́ день. Это значит, что в сочетании на + день ударение на предлоге встречается, во-первых, в случаях, описанных выше (на стр. 72), во-вторых, в составе фразеологической единицы со дня́ на́ день.

1 Следует учитывать, что в современном языке ударение в рассматриваемых сочетаниях неустойчиво. Помимо факторов, отмечаемых ниже в правилах, на него влияют также такие трудно учитываемые факторы, как ритмика фразы, логическое ударение и др. Значительны также различия между разными носителями языка. Поэтому в разговорной речи возможны некоторые отклонения от приводимых ниже правил.

2 У слов среднего рода — также с П. падежом (например, на́ море — В. ед. и П. ед.)

3 Если речь идет о направлении взгляда, ударение колеблется: смотре́ть (посмотре́ть, взгляну́ть) на́ пол, на́ руки, на́ ноги, на́ доску, но также на по́л, на ру́ки, на но́ги, на до́ску.