Серденько мое на украинском ударение (8 видео) | Русский язык. Правила написания

Содержание

Серденько мое на украинском ударение
Please wait.
We are checking your browser. gufo.me
Why do I have to complete a CAPTCHA?
What can I do to prevent this in the future?
СЕРДЕНЬКО
Смотреть что такое СЕРДЕНЬКО в других словарях:
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
СЕРДЕНЬКО
📽️ Видео

Видео:❤️@UHOLOS українською. Сонце низенько, вечiр близенько. Козачий хор. Українська народна пісня.Скачать

Серденько мое на украинском ударение

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови — понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну «паспортну» (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База «антисуржика» містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс «Наголоси», що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ — Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Видео:KRISTONKO - Серденько (Official Video)Скачать

Please wait.

Видео:СерденькоСкачать

We are checking your browser. gufo.me

Видео:Надія Гураль - Серденько (Official audio)Скачать

Why do I have to complete a CAPTCHA?

Completing the CAPTCHA proves you are a human and gives you temporary access to the web property.

Видео:Русские слова на украинском языке|тик ток приколы |#shortsСкачать

What can I do to prevent this in the future?

If you are on a personal connection, like at home, you can run an anti-virus scan on your device to make sure it is not infected with malware.

If you are at an office or shared network, you can ask the network administrator to run a scan across the network looking for misconfigured or infected devices.

Another way to prevent getting this page in the future is to use Privacy Pass. You may need to download version 2.0 now from the Chrome Web Store.

Cloudflare Ray ID: 6c8418e40e9d76b5 • Your IP : 85.95.179.65 • Performance & security by Cloudflare

Видео:Ірина Шабан - Серденько [ Премʼєра відеокліпу 2023 ] #іринашабан #серденько #українськапісняСкачать

СЕРДЕНЬКО

СЕРДЕ́НЬКО див. се́рденько.

СЕ́РДЕНЬКО, рідше СЕРДЕ́НЬКО, а, с.

Зменш.-пестл. до се́рце 1–3.

Без милого сонце світить – Як ворог сміється; Без милого скрізь могила. А серденько б’ється! (Т. Шевченко);

Її чогось не милий світ: Головоньку сумну схилила І праву руку притулила До свого серденька (С. Руданський);

Коли б тебе, Полінашко, Як я, знали люди, .. Коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили, Як тато та ненька (П. Гулак-Артемовський);

Знаєте, серденько в неї молоденьке, сама себе не розбере (Г. Квітка-Основ’яненко);

Фраки, шовкові панчішки, Рукавці блищать гарненько, Гречні речі, залицяння, – Ох, коли б їм ще серденько! (Леся Українка);

Я мати. Ти був колись під серденьком моїм. Тебе я в ліс ходила виглядати, Раділа кожним подихом твоїм (П. Воронько);

– Карпе! Йди, серденько, полуднувать! кидай роботу (І. Нечуй-Левицький);

[Варвара:] Параско, іди, серденько, подивися, чи діти встигли поприходити до школи! (Я. Галан);

// Коханий або кохана.

– Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько – Де милий витає (Л. Боровиковський).

Завдава́ти / завда́ти жа́лю́ [се́рцю (се́рде́ньку)] див. завдава́ти ;

Збагну́ти се́рцем (се́рде́ньком, чуття́м) див. збагну́ти ;

Пригорта́ти / пригорну́ти до се́рця (до се́рде́нька, рідко к се́рцю) див. пригорта́ти ;

Пригорта́тися / пригорну́тися до се́рця (до се́рде́нька, рідко к се́рцю) див. пригорта́тися.

◇ Вража́ти / вра́зити [в са́ме] се́рце (се́рде́нько) див. вража́ти ¹;

В се́рде́ньку глу́хо див. глу́хо;

Гаря́че се́рце (се́рденько) див. се́рце;

Гніти́ти се́рце (ду́шу, се́рде́нько) див. гніти́ти;

Дохо́дити / дійти́ до се́рця (до се́рде́нька, до душі́) див. дохо́дити;

Не чу́ти се́рде́нька див. чу́ти;

Не чу́ти се́рденька див. чу́ти;

Палке́ се́рце (се́рденько) див. се́рце;

Печа́лити се́рце (се́рденько) див. печа́лити;

Рва́ти се́рде́нько див. рва́ти;

Розрива́ти / розірва́ти се́рде́нько див. розрива́ти ¹;

(1) Се́рде́нько рве́ться у кого – те саме, що Се́рце рве́ться (розрива́ється, надрива́ється) [на шматки́] (див. се́рце ).

Ставав я край дому твойого, Дививсь у віконце твоє. Так пильно дивився угору, І серденько рвалось моє (Леся Українка);

(2) Се́рде́нько чу́є (чу́ло) – те саме, що Се́рце (се́рденько) чу́є (чу́ло) (див. се́рце ).

Непевні очі удовині! Се ж серденько моє чуло. (Марко Вовчок);

Се́рцем (се́рде́ньком) прийня́ти див. прийма́ти ;

Се́рце (се́рденько) боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло) див. се́рце ;

Се́рце (се́рде́нько) розі́б’є́ться / розби́лося див. се́рце ;

Се́рце (се́рде́нько) спочи́не (спочи́ло і т. ін.) див. се́рце ;

Се́рце (серде́нько) та́не (та́нуло) див. се́рце ;

Се́рце (се́рденько) чу́є (чу́ло) див. се́рце ;

Се́рце (се́рденько) як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить [з груде́й] див. се́рце ;

Суши́ти / ви́сушити се́рце (се́рденько) див. суши́ти.

Смотреть что такое СЕРДЕНЬКО в других словарях:

СЕРДЕНЬКО

вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце). 1. з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Дімаров); Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом (Остап Вишня); (Мар’яна:) Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (С. Васильченко). вийма́ти се́рденько. (Мавка:) Як солодко грає, Як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! (Леся Українка). 2. кому, з кого. Жорстоко, бездушно знущатися з кого-небудь або убивати когось. Не раз його (Стадницького) шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу зі своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилися жорстокість вельмож і королів (М. Стельмах). 3. Завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т. ін.; мучити. А в Антона була ще більша криза — боржники носи́ти в (на) се́рці кого, що. Завжди зберігати в пам’яті когось, щось. Те, що я створив собі культ моєї дружини і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський); Треба тілько (тільки) її (правду) мати в душі, носити в серці своєму (Панас Мирний). носи́ти в се́рденьку чиєму. Прийде той, чий образ я носила з піснями вкупі в серденьку свому (своєму) (Леся Українка). ну́ди́ти / зану́ди́ти (бі́лим) сві́том. 1. Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності; нудьгувати. Сидиш та світом нудиш (Укр.. присл..); — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Тесленко); — Князь Домінік, певно, занудив світом без молодої компанії (І. Нечуй-Левицький); Засумував же тяжко наш Осауленко після сього, занудив світом несказанно (П. Куліш). нуди́ти серде́ньком. — Чого вночі блудиш і серденьком нудиш? (П. Куліш). 2. по кому, за ким, без кого—чого і без додатка. Перебувати в стані тривоги, неспокою, втомлюватися від журби, туги за ким-, чим-небудь, без когось, чогось. (Чумак:) Зірко моя, серце моє. Я ж по тобі світом нуджу (С. Руданський); (Маруся:) Ох, Микито. Нудиш світом за Одаркою, а вона й дивитись не хоче на тебе. (М. Кропивницький); — Та й він мене так само любив та й отак світом нудив без мене. А ти цього не знаєш (Л. Мартович); Не співає чорно прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що. Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу); Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гомоном її (пісні), А серцем .. Прийміть і полюбіть її (І. Франко); Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра). щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка). припа́сти / припада́ти до се́рця (до душі́) кому. 1. Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..); Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський); Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині. (Василь Шевчук); — Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети); А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..). 2. Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т. ін.). Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п’єси. для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні “Віють вітри” та “Ой не ходи, Грицю” ( розби́лося се́рце у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь став нещасним, зазнав краху, невдачі в чому-небудь. Розбилось серце, знемилів світ. Зів’яв навіки надії цвіт. Пречиста Мати, прийми мене (Переклад М. Лукаша). розби́лося се́рде́нько. Щастя ж коли їй судилось, Хай їй в покір не стає, Що через неї розбилось Серденько щире моє (І. Манжура). розби́те се́рце. Так молодіж наша: зрости не успіє Та по-молодецьки на світі пожити, Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський). се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський). се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. “Господи! Де ж се вона ділася. ” Ниє-омліває материне серце (Панас Мирний); Бридко йому було на душі, серце нило… Та — нічого, казав собі, все минеться, вляжеться (Є. Гуцало); — Думати? Се ти думатимеш, коли в мене серце тліє! (Марко Вовчок); Коли їхали через знайоме місто. серце його боляче стискалось і німіло (П. Колесник); — Мамочко, на ось краплі свої випий,— підійшла з чашечкою в руках Настя. — Може, тобі краще стане,— а в самої болем нила душа (І. Цюпа). се́рденько млі́є. Моє серденько мліє, Мліє (П. Чубинський); Як хороше, як весело На білім світі жить! .. Чого ж у мене серденько І мліє і болить! (Л. Глібов). се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить (з груде́й) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь відчуває сильне серцебиття від хвилювання, страху і т. ін. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам .. дає. нікого .. не промине (О. Гончар); Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах); (Оленка:) Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький). се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить. Яким .. давай рити. А Ольга непритомна, .. а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник). се́рце ла́дне ви́скочити з гру́дей. Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, .. її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт (Ю. Яновський). суши́ти / ви́сушити се́рце. 1. чиє, кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук. — Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш. (П. Гулак-Артемовський); Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, серця. (М. Коцюбинський); Скільки синів і дочок занапастили вороги, скільки нездійсненних зачать висушило матернє (материнське) серце! (О. Довженко). суши́ти се́рде́нько. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Леся Українка). 2. Уболівати, переживати за ким-небудь. Вона глянула в повиті сумом Оленчині очі і сказала: — Не треба так побиватися… сушити серце (А. Хижняк). схова́ти у се́рці кого, що. Глибоко затаїти, приховати якісь почуття до кого-небудь, думки. Чом ти мене у серці не сховаєш? Чом поглядом навік не затримаєш? (Леся Українка). схова́ти на се́рденьку. Чи ти між тієї пишноти Розкішних осяяних заль (залів) До рідного краю й голоти сховаєш на серденьку жаль (М. Старицький). смотреть

СЕРДЕНЬКО

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., С. смотреть