Нема за що ударение (5 видео) | Русский язык. Правила написания

Содержание

Як пишеться «нема за що»?
Нема за що ударение
Нема за що ударение
🌟 Видео

Видео:Пропала грамота (1972 р.)Скачать

Як пишеться «нема за що»?

У великому, могутньому й загадковому російською мовою чимало слів і сполучень, про які спотикаються навіть грамотні люди. Напевно ви хоч раз, набравши відповідь на вдячне повідомлення, додавали потім прогалини, згадуючи, як пишеться «нема за що». У тих, хто навіть не замислюється, часто виходить «незачто». Чому так знущаються над простим поєднанням?

По-перше, у відповідь на чергове «спасибі» ми видати не повідомлення, а стійке поєднання — «нема за що». Багато на рівні збоченій інтуїції відчувають, що це єдина конструкція, тому і пишуть «незачто»: у відповідь на одне слово — одне слово. Таким чином, цьому поєднанню надається функція вигуки: у формулах мовного етикету «спасибі» якраз їм і буде. Простіше застосувати метод аналогії, ніж запам’ятовувати правила, вірно?

По-друге, злите написання («незачто») обумовлено автоматичним наслідуванням деяким прислівники, утвореним з частинок і прийменників. Наприклад, негативне прислівник правильно пишеться так: «нема чого», але в той же час існує омонимичное йому займенник «нема за що». Знову ж таки, працює аналогія.

За правилами російської мови негативна частка «не» пишеться окремо від займенника, якщо між ними є привід. Прийменники взагалі завжди пишуться окремо, їх не можна приліпити до інших слів. Бачите в словосполученні «за», «під», «з», «о» — ставите два пробілу: немає за що, ні з чим, не під ніж, не про когось.

Це стосується не тільки стійкого сполучення, яким ми відповідаємо на подяку. Коли ми говоримо про відсутність чогось, за що можна триматися, сховатися, відповідати, платити, вибачатися, нагороджувати — ми маємо на увазі те ж саме правило: є привід — є два пробілу. Отже, вам нема за що триматися в автобусі, коту нема за що сховатися на рівній підлозі, невмілим гастарбайтерам немає за що платити, а деяких колишніх міністрів оборони нема за що нагороджувати.

Що стосується вживання часток «не» і «ні», то в поєднанні «нема за що» заміна однієї на іншу в корені міняє сенс фрази. Правда, найчастіше помиляються при написанні прислівники посиленого заперечення (Нізащо не поїду в Африку — там Ебола!) Або прислівники у значенні «безпідставно» (образили ні за що). Але тут незнання частково компенсується інтонацією: наголос в поєднанні у разі посиленого заперечення падає на займенник (ні за що не поїду!), А у варіанті з часткою «не» — на неї саму (НЕ за що дякувати, НЕ за що триматися).

Складно запам’ятати і розібратися? Не пишіть «незачто», адже написати без помилок «пожалуста» набагато легше. Або просто поставте усміхнений смайлик.

Видео:Русские слова на украинском языке|тик ток приколы |#shortsСкачать

Нема за що ударение

нема предикатив разг.-сниж. Об отсутствии чего-л.; не имеется, нет.

нема нареч, кол-во синонимов: 4 • был, да сплыл (5) • не имеется (21) • нет (128) • нет и в помине (3) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: не имеется, нет. смотреть

НЕМА́, НЕМА́Є, пред., кого, чого.1. Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку.Де нема святої волі,Не буде там добра ніколи (Т. Шевченк. смотреть

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) (і) Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. (Матушка-гуменя:) У тебе чоловік недобрий? (Кнуриха:) Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах). диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети). (і) вго́ру гля́нути ні́коли (нема́ коли́, нема́є ча́су і т. ін) кому і без додатка. Хто-небудь постійно зайнятий якою-небудь роботою, справою, не має вільного часу. За всю зиму Ілько Сторожук так і не вибрався жодного разу додому, бо такі курси — вгору ніколи глянути (М. Зарудний); Учасники Великої Вітчизняної війни, які пропустили кілька років (навчання), — їм ніколи і вгору глянути, у них нема ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Яновський); За тією клятою панською роботою світу не видно, вгору нема коли глянути (С. Васильченко). і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка. Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар); Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський); І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький). і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому. Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до всього. А вони (наймички) — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний); Ввійшли у велику хату .. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (Г. Квітка-Основ’яненко). і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т. ін.) кого, чого. Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або його й зовсім не було. Почав (хазяїн) кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ’яненко); Ведуть (некрутів) снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний); І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося. продзвеніло в повітрі: “Батькопродавець” (О. Гончар); Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко). і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький). (і) кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т. ін.). Дуже мало. — В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов). (і (ні, ані́)) копі́йки (зла́маної (мі́дної, щерба́тої)) (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка. Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький); — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський); — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний); Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах); — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний). (і) ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся (Маруся) в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла (коштувала), а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..). (й) говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що). Без сумніву, безперечно. А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива, .. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ’яненко); Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко). лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому. Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т. ін. Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети); Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і .. щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко); Уляна стояла по один бік хати. лиця на ній не знати! (Панас Мирний); На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк); Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний). мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.) на кому, в чому. Хто-небудь весь побитий, поранений. — Аж сусіди позбігались на мій вереск… геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський); Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п’явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський); // Хто-небудь принижений, ображений. — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах); // де. Що-небудь вщерть заповнене. В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людськими тілами (Ю. Збанацький). нема́ коли́ й сло́ва ви́мовити кому. Хто-небудь дуже зайнятий, заклопотаний. Комбінезони їхні — це шмат мазути, ніхто й прати не береться, темп роботи такий, що нема коли тобі й слова вимовити (О. Гончар). (нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар); Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець). ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич). нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка. У кого-небудь не вистачає розумових здібностей. Де ж пак! Такі очевидні речі, а витлумачити людям нема кебети (А. Головко); (Тірца:) Справді, коли бракує ватагам кебети, хай встане жінка, як нова Дебора, і скрикне: “Встань, Ізраїлю, повстань!” (Леся Українка); (Маруся:) І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров). нема́ (нема́є) дурни́х. Уживається для вираження відмови, незгоди кого-небудь щось робити; хто-небудь не такий наївний, некмітливий і т. ін., як можна було б сподіватися. Артилеристи випускали приділену норму снарядів, але піхота — нема дурних! — тепер вже не виходила з шанців (Ю. Смолич); — Хто ж признається? Це ж треба, щоб людина сама на себе донесла. Тепер дурних, Килино, нема! (Є. Гуцало); Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних (Л. Костенко). нема́ ду́рнів. Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський). нема́ (нема́є) й чу́тки про кого. Хто-небудь зник, пропав безслідно; нічого невідомо про кого-небудь. Бабуся живе, терпить, а про Назара нема й чутки (Марко Вовчок); (Семен (до Микити):) Як пішов ти з села, то либонь через місяць .. Маруся збожеволіла й .. підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала та й чутки про неї нема (М. Кропивницький). нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) кому, чому. Кого-, чого-небудь дуже багато. Летять (павучки) бездумно, мовчазливо, Самі не знаючи доріг, і начіпляються квапливо На все, що зустрічає їх. Над синім холодом Дніпровим Нема їм ліку і кінця (М. Рильський); — Вишневецькі роду княжого. Їх землям, селам, містам та грошам і ліку нема,— сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); З мороку минулого проступають обличчя, жевріють очі, розмикаються уста, бажаючи сказати щось… Як багато їх .. Нема їм числа (Є. Гуцало). несть числа́, книжн., заст. У роки хрущовської “відлиги”, коли перед свідомим громадянином постала картина страшної руйнації нашої культури, болем відізвалася відсутність у ній першорядних імен (Грушевський, Лепкий, Винниченко, Хвильовий, Курбас, Бойчук, Маланюк, Гірняк — несть їм числа!) (З газети). нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю від кого. 1. Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. — Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров); Старші (школярі), ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний); — Ми не можемо його (вино) тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них (матросів) не було. А тепер і поготів (В. Кучер). 2. Не можна позбутися кого-небудь. — Ти бачив у нас дівку Марину. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п’яному під руку..— А тепер одбою немає… (Панас Мирний); — Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець. — Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник). нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому. Що-небудь довго не рветься, не псується, не ламається і т. ін. Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський); Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов). нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т. ін.) кому, чому і без додатка. Не можна спинити, стримати, угамувати і т. ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак); Нема впину вдовиному сину (М. Номис); Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону. коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); (Мар’яна:) Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору (котру) покохав (С. Васильченко); Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра). нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура). 2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); (Параска:) Нехай же тілько (тільки) Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий). 3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. (Молодший лікар:) Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) (і) кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому. 1. Щось простягнулося дуже далеко або високо. Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура); Він давно вже вскочив у його (ліс) і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний); Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький); Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар). 2. Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий); — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб); — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський); Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм . смотреть

Вершіть у стозі, бо вже нема на возі.При складаню снопів, або сіна, завершуйте. Кінчіть діло до ладу.Де нема, там і Бог не візьме.Бо нема з чого взяти. смотреть

Видео:Как украинцы становятся хохлами | Слуга народаСкачать

Нема за що ударение

Украинцы и те кто владеет украинским в совершенстве, употребляется ли у вас выражение НЕМА ЗА ЩО в ответ на слово СПАСИБО (разумеется по украински)?. Пожалуйста, нужен серьёзный ответ) ответ слово спасибо выражение совершенство украинец

Но ведь и в русском есть абсолютная калька — НЕ ЗА ЧТО. Так отвечают на СПАСИБО, то есть СПАСИ БО(Г) того, кто мне признателен. Старое русское БЛАГО ДАРЮ есть правильная форма благодарности.