Апостроф ударение в украинском языке

Видео:Как поставить апостроф или верхнюю запятую на клавиатуреСкачать

Апостроф ударение в украинском

Видео:Апостроф в украинском тексте. Сочетание клавишСкачать

АПОСТРОФ

Смотреть что такое АПОСТРОФ в других словарях:

АПОСТРОФ

(греч.) — знак (‘), ставящийся вместо выпущенной гласной в начале, середине или в конце слова или же при слиянии двух слов; в немецком языке, напр.: «w. смотреть

АПОСТРОФ

(греч.) — знак (‘), ставящийся вместо выпущенной гласной в начале, середине или в конце слова или же при слиянии двух слов; в немецком языке, напр.: «wie’s ist, h ä tt’ich»; иногда же этот знак означает родительный падеж в словах, кончающихся на s, напр. «Demosthenes’ Reden».
. смотреть

АПОСТРОФ

(франц. apostrophe, от греч. аруstrophos) надстрочная запятая, употребляется в буквенном письме в разных функциях: 1) во франц., итал., англ. и . смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ, -а, м. Надстрочный знак в виде запятой (), напр. в написанииЖанна дАрк.

АПОСТРОФ

апостроф м. Надстрочный знак в виде запятой, обычно обозначающий пропуск гласной буквы.

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ

апостроф сущ., кол-во синонимов: 1 • знак (138) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: знак

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (франц. apostrophe, от греч. apostrophes), надстрочная запятая, употребляется в буквенном письме в разных функциях: 1) во франц., итал., анг. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ(греч. apostrophos, от apo — от, и strepho — обращаю). 1) знак (’) в иностранных языках, означающий выпуск гласной буквы, напр., l’homme, hatt’. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ а, м. apostrophe f ; апостроф Сл. 17. 1. Во французском языке указатель опущенной гласной. Сл. 18. Некоторый род французския апострофи. Тред. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ – АПОСТРОФААпостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться пе. смотреть

АПОСТРОФ

§ 6. Апостроф↑ «Літерні позначення звуків» Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом. Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк. Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях; але: верб’я, торф’яний, черв’як. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити. 2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї. Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін. 3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука; але з власними назвами — через дефіс: пів-Європи тощо (див. «§ 26», п. 1, д). Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти. Примітка 2. Про апостроф у словах іншомовного походження див. «§ 92», у прізвищах — «§ 104», п. 11, у географічних назвах — «§ 108», п. 8. . смотреть

АПОСТРОФ

Á сущ см. _Приложение II(надстрочный знак в виде запятой)Сведения о происхождении слова:Слово заимствовано нашим языком из французского, ср. apostroph. смотреть

АПОСТРОФ

Апостроф (Apostrophe) Надстрочный разделительный знак в виде запятой на верхнюю линию [воображаемая линия, проходящая по верху прописных], употребля. смотреть

АПОСТРОФ

АПО́СТРО́Ф, а, ч.Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного, а також на мі. смотреть

АПОСТРОФ

1) Орфографическая запись слова: апостроф2) Ударение в слове: апостр`оф3) Деление слова на слоги (перенос слова): апостроф4) Фонетическая транскрипция . смотреть

АПОСТРОФ

(от греч. αποστροφοζ — обращенный в сторону или назад) — надстрочный диакритич. знак в виде запятой (’), употребляемый на письме для разл. целей, в т. ч.: 1) в ряде яз. для замещения непроизносимого гласного: ср. англ. don’t вместо do not, в рус. орфографии при транслитерации заимствований, преим. имен собственных — Жанна Д’Арк, Д’Артаньян и т. п.; 2) в транскрипции для обозначения мягкости согласных: (b’it’), то же в орфографии нек-рых слав. яз.; 3) в рус. орфографии 20-х гг. 20 в. вместо ъ — под’езд, об’явление.

В разл. яз. мира и в разных системах транскрипции у А. могут быть и др. значения.

АПОСТРОФ

(греч.: αποστροφος îбращенный в сторону или назад) Надстрочный знак в виде запятойУпотребляется: 1) для замещения непроизносимых гласных в заимствованн. смотреть

АПОСТРОФ

Трос Троп Трас Трап Торф Торс Торос Тор Топор Топ Тоо Таро Строфа Строп Стр Стопор Стопа Спот Спорт Споро Софт Софора Софа Сотр Сорт Сор Сопр Сопот Сопор Сафр Сафо Сапфо Сапр Сапот Сап Рота Рот Рост Роса Ропот Роп Раф Раст Рапс Рао Птр Профос Профа Протас Просто Просо Пра Пот Пост Пос Порто Порт Фарс Фарт Фас Фасо Фат Пора Пафос Фора Пат Пастор Парс Офорт Отпор Отар Остро Остап Ост Оспа Форо Форос Форпост Форс Фот Орт Фра Опт Опрос Опор Афт Астро Аоот Фтор Апостроф Арт Артос Астр Оао Опа Орс Оса Осот Фото Форт. смотреть

АПОСТРОФ

(греч. apostrophes — обращенный в сторону или назад). Надстрочный знак в виде запятой, употребляемый: а) для отделения служебных слов (частиц) в иноязы. смотреть

АПОСТРОФ

імен. чол. родулінгв.апострофвід слова: апострофаімен. жін. родуапостроф сущ. муж. рода

АПОСТРОФ

корень — АПОСТРОФ; нулевое окончание;Основа слова: АПОСТРОФВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ — АПОСТРОФ; ⏰Слово Апостро. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (от греч . apostrophos — обращенный в сторону или назад), надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного (напр., англ. don‘t вместо do not, франц. l‘homme). В русском языке употребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных.

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (от греч . apostrophos — обращенный в сторону или назад), надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного (напр., англ. don‘t вместо do not, франц. l‘homme). В русском языке употребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных.

АПОСТРОФ

Rzeczownik апостроф m Językowy apostrof m

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (от греч. apostrophos — обращенный в сторону или назад) — надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного (напр., англ. don t вместо do not, франц. l homme). В русском языке употребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных.
. смотреть

АПОСТРОФ

-а, ч. Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного, а також на місці пропу. смотреть

АПОСТРОФ

Разделительный знак в виде запятой над строкой, употребляющийся для обозначения пропуска гласного. Применяется в иностранных словах. В русской орфографии замена твердого знака апострофом недопустима. Краткий толковый словарь по полиграфии.2010. Синонимы: знак. смотреть

АПОСТРОФ

— (от греч. apostrophos — обращенный в сторону или назад) -надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного(напр., англ. don t вместо do not, франц. l homme). В русском языкеупотребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных. смотреть

АПОСТРОФ

апостро́ф, апостро́фы, апостро́фа, апостро́фов, апостро́фу, апостро́фам, апостро́ф, апостро́фы, апостро́фом, апостро́фами, апостро́фе, апостро́фах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: знак. смотреть

АПОСТРОФ

апостроф גֶרֶש ז’* * *גרשהסימן ‘תגСинонимы: знак

АПОСТРОФ

(2 м); мн. апостро/фы, Р. апостро/фовСинонимы: знак

АПОСТРОФ

apostrof,kesme işareti* * *мkesme işareti, apostrofСинонимы: знак

АПОСТРОФ

апостро́ф (грец. απόστροφος, букв. – відвернений, звернений на бік) знак, яким в українській мові відокремлюють йотовані від губних та «р» (напр., м’яч, п’ять); в інших мовах ставиться замість пропущеної голосної (напр., Жанна д’Арк). смотреть

АПОСТРОФ

апо́стро́ф[апостроф і апостроф]-фа, м. (на) -ф’і, мн. -фие, -ф’іў

АПОСТРОФ

апостроф; ч. (гр., букв. відвернений, звернений на бік) знак, яким в українській мові відокремлюють йотовані від губних та ; (напр., м’яч, п’ять) в інших мовах ставиться замість пропущеної голосної (напр., Жанна д’Арк). смотреть

АПОСТРОФ

-а, м. Надстрочный знак в виде запятой.[греч. ’απόστροφος]Синонимы: знак

АПОСТРОФ

апостро́ф [не апо́строф](надстрочный знак в виде запятой)Синонимы: знак

АПОСТРОФ

апостроф [гр. apostrophes] — значок в виде запятой, помещаемый в верхней части строки при написании нек-рых слов, в частности заменяющий опущенную гласную, напр.: жанна дарк (вместо «де арк»).

Видео:Апостроф. Правила вживання апострофаСкачать

Апостроф ударение в украинском

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
1. Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов’їний, сім’я, м’ята, п’ятниця, зв’язати, п’ю, б’ється, в’яз, м’язи, ім’я, В’ячеслав, Стеф’юк; верб’я, верф’ю, торф’яний, черв’як. Але: свято, морквяний, мавпячий, цвях. Якщо приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж ставиться: зв’язок, підв’ялити, обм’яклий, розв’ючувати.
2. Після твердого р у кінці складу: подвір’я, сузір’я, на узгір’ї, з матір’ю, кур’єр, пір’їна. Якщо ря, рю, рє позначають сполучення м’якого [р’] із голосними а, у, е ([р’а], [р’у], [р’е]), то апостроф не пишеться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін.
3. Після будь-якого твердого приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: без’язикий, від’єднати, з’ясувати, над’їдений, над’ярусний, роз’ятрити, роз’юшений; дит’ясла, пан’європейський, пів’юрти, пів’ящика, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи.
4. Після к у словах Лук’ян, і похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янчик, Лук’янівка тощо.
5. У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох’ярусний, чотирьох’ярусний, дит’ясла.

Апостроф не ставиться:

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк. Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї. Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо. Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Видео:Как этнический национализм "прикончит" Украину и почему Украину нужно переименовать в "Русь-Украина"Скачать

«АпострОф» или «апОстроф», как правильно поставить ударение?

В сло­ве «апо­строф» уда­ре­ние сле­ду­ет пра­виль­но поста­вить на глас­ный «о» тре­тье­го сло­га — «апостро́ф»

Слово «апо­строф», кото­рое назы­ва­ет над­строч­ный гра­фи­че­ский знак в виде запя­той, заим­ство­ва­но из фран­цуз­ско­го язы­ка. Следы его при­ве­дут нас в гре­че­ский язык, дав­ший миру мно­же­ство тер­ми­нов из раз­ных обла­стей зна­ний.

В раз­го­вор­ной речи часто слы­шит­ся вари­а­тив­ное про­из­но­ше­ние это­го сло­ва:

Какой вари­ант верен с точ­ки зре­ния орфо­эпии рус­ско­го лите­ра­тур­но­го язы­ка? На какой слог сле­ду­ет поста­вить уда­ре­ние при про­из­но­ше­нии это­го линг­ви­сти­че­ско­го тер­ми­на?

Чтобы отве­тить на эти вопро­сы, раз­де­лим это сло­во на фоне­ти­че­ские сло­ги. В нём содер­жит­ся столь­ко сло­гов, сколь­ко зву­чит глас­ных:

Три глас­ных зву­ка орга­ни­зу­ют три сло­га. Первые сло­ги откры­тые, а послед­ний закры­ва­ет соглас­ный звук.

В рус­ском язы­ке это трех­слож­ное сло­во, как истин­ный фран­цуз, име­ет уда­ре­ние на послед­нем сло­ге:

Если посчи­тать сло­ги это­го суще­стви­тель­но­го, то в нем удар­ным явля­ет­ся тре­тий слог, как и вот в этих сло­вах фран­цуз­ско­го про­ис­хож­де­ния:

ВыводВ сло­ве «апо­строф» необ­хо­ди­мо пра­виль­но поста­вить уда­ре­ние на глас­ный «о» тре­тье­го сло­га соглас­но орфо­эпи­че­ской нор­ме совре­мен­но­го рус­ско­го лите­ра­тур­но­го язы­ка.

Это уда­ре­ние ука­жем во всех падеж­ных фор­мах суще­стви­тель­но­го.

В рус­ском язы­ке гра­фи­че­ским знач­ком апо­стро­фа обо­зна­ча­ют мяг­кость соглас­но­го зву­ка в тран­скрип­ции сло­ва, напри­мер:

вечер­ний [в’ и ч’ э р н’ и й’]

Апостроф мож­но встре­тить так­же в напи­са­нии фран­цуз­ских, в первую оче­редь, и дру­гих по про­ис­хож­де­нию ино­стран­ных фами­лий реаль­ных людей и лите­ра­тур­ных пер­со­на­жей:

• аме­ри­кан­ский писа­тель О’ Генри (Уильям Сидни Портер);
• Остин О’ Мэлли (аме­ри­кан­ский врач и лите­ра­тор);
• Д’ Артаньян (Александр Дюма «Три муш­ке­тё­ра);
• Скарлетт О’ Хара ( геро­и­ня рома­на Маргарэт Митчелл «Унесенные вет­ром»);
• Скай О’ Малли (геро­и­ня серии рома­нов Бертрис Смолл)

Видео:Апостроф. М'який знак. Онлайн-курс з підготовки до ЗНО "Лайфхаки з української мови"Скачать

Как запомнить, на какой слог ударение в слове «апостроф»?

Чтобы лег­ко запом­нить, на какой слог сле­ду­ет поста­вить уда­ре­ние в сло­ве «апо­строф», пред­ла­га­ем про­честь шут­ли­вое дву­сти­шие:

Зря он писал так мно­го строф,
Не там поста­вил апостро́ф.

Поупражняемся в пра­виль­ном про­из­но­ше­нии ана­ли­зи­ру­е­мо­го суще­стви­тель­но­го:

Апостро́ф — это зна­чок про­грам­ми­ро­ва­ния.

Ты зна­ешь, что обо­зна­ча­ет апостро́ф?

Интересно, что в бело­рус­ском язы­ке нет раз­де­ли­тель­но­го твер­до­го зна­ка, а вме­сто него упо­треб­ля­ет­ся апостро́ф.

Видео:Вивчаємо апостроф. Урок 6. Українська мова. 2 класСкачать

Апостроф ударение в украинском языке

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:
1. Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов’їний, сім’я, м’ята, п’ятниця, зв’язати, п’ю, б’ється, в’яз, м’язи, ім’я, В’ячеслав, Стеф’юк; верб’я, верф’ю, торф’яний, черв’як. Але: свято, морквяний, мавпячий, цвях. Якщо приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж ставиться: зв’язок, підв’ялити, обм’яклий, розв’ючувати.
2. Після твердого р у кінці складу: подвір’я, сузір’я, на узгір’ї, з матір’ю, кур’єр, пір’їна. Якщо ря, рю, рє позначають сполучення м’якого [р’] із голосними а, у, е ([р’а], [р’у], [р’е]), то апостроф не пишеться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін.
3. Після будь-якого твердого приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: без’язикий, від’єднати, з’ясувати, над’їдений, над’ярусний, роз’ятрити, роз’юшений; дит’ясла, пан’європейський, пів’юрти, пів’ящика, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи.
4. Після к у словах Лук’ян, і похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янчик, Лук’янівка тощо.
5. У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох’ярусний, чотирьох’ярусний, дит’ясла.

Апостроф не ставиться:

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк. Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї. Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо. Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Видео:Апостроф в украинском тексте. Изменение настроек системы WindowsСкачать

АПОСТРОФ

-фа, м. (на) -ф’і, мн. -фи е , -ф’іў

Смотреть что такое АПОСТРОФ в других словарях:

АПОСТРОФ

(греч.) — знак (‘), ставящийся вместо выпущенной гласной в начале, середине или в конце слова или же при слиянии двух слов; в немецком языке, напр.: «w. смотреть

АПОСТРОФ

(греч.) — знак (‘), ставящийся вместо выпущенной гласной в начале, середине или в конце слова или же при слиянии двух слов; в немецком языке, напр.: «wie’s ist, h ä tt’ich»; иногда же этот знак означает родительный падеж в словах, кончающихся на s, напр. «Demosthenes’ Reden».
. смотреть

АПОСТРОФ

(франц. apostrophe, от греч. аруstrophos) надстрочная запятая, употребляется в буквенном письме в разных функциях: 1) во франц., итал., англ. и . смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ, -а, м. Надстрочный знак в виде запятой (), напр. в написанииЖанна дАрк.

АПОСТРОФ

апостроф м. Надстрочный знак в виде запятой, обычно обозначающий пропуск гласной буквы.

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ

апостроф сущ., кол-во синонимов: 1 • знак (138) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: знак

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (франц. apostrophe, от греч. apostrophes), надстрочная запятая, употребляется в буквенном письме в разных функциях: 1) во франц., итал., анг. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ(греч. apostrophos, от apo — от, и strepho — обращаю). 1) знак (’) в иностранных языках, означающий выпуск гласной буквы, напр., l’homme, hatt’. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ а, м. apostrophe f ; апостроф Сл. 17. 1. Во французском языке указатель опущенной гласной. Сл. 18. Некоторый род французския апострофи. Тред. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ – АПОСТРОФААпостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться пе. смотреть

АПОСТРОФ

§ 6. Апостроф↑ «Літерні позначення звуків» Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом. Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк. Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях; але: верб’я, торф’яний, черв’як. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити. 2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї. Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін. 3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука; але з власними назвами — через дефіс: пів-Європи тощо (див. «§ 26», п. 1, д). Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти. Примітка 2. Про апостроф у словах іншомовного походження див. «§ 92», у прізвищах — «§ 104», п. 11, у географічних назвах — «§ 108», п. 8. . смотреть

АПОСТРОФ

Á сущ см. _Приложение II(надстрочный знак в виде запятой)Сведения о происхождении слова:Слово заимствовано нашим языком из французского, ср. apostroph. смотреть

АПОСТРОФ

Апостроф (Apostrophe) Надстрочный разделительный знак в виде запятой на верхнюю линию [воображаемая линия, проходящая по верху прописных], употребля. смотреть

АПОСТРОФ

АПО́СТРО́Ф, а, ч.Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного, а також на мі. смотреть

АПОСТРОФ

1) Орфографическая запись слова: апостроф2) Ударение в слове: апостр`оф3) Деление слова на слоги (перенос слова): апостроф4) Фонетическая транскрипция . смотреть

АПОСТРОФ

(от греч. αποστροφοζ — обращенный в сторону или назад) — надстрочный диакритич. знак в виде запятой (’), употребляемый на письме для разл. целей, в т. ч.: 1) в ряде яз. для замещения непроизносимого гласного: ср. англ. don’t вместо do not, в рус. орфографии при транслитерации заимствований, преим. имен собственных — Жанна Д’Арк, Д’Артаньян и т. п.; 2) в транскрипции для обозначения мягкости согласных: (b’it’), то же в орфографии нек-рых слав. яз.; 3) в рус. орфографии 20-х гг. 20 в. вместо ъ — под’езд, об’явление.

В разл. яз. мира и в разных системах транскрипции у А. могут быть и др. значения.

АПОСТРОФ

(греч.: αποστροφος îбращенный в сторону или назад) Надстрочный знак в виде запятойУпотребляется: 1) для замещения непроизносимых гласных в заимствованн. смотреть

АПОСТРОФ

Трос Троп Трас Трап Торф Торс Торос Тор Топор Топ Тоо Таро Строфа Строп Стр Стопор Стопа Спот Спорт Споро Софт Софора Софа Сотр Сорт Сор Сопр Сопот Сопор Сафр Сафо Сапфо Сапр Сапот Сап Рота Рот Рост Роса Ропот Роп Раф Раст Рапс Рао Птр Профос Профа Протас Просто Просо Пра Пот Пост Пос Порто Порт Фарс Фарт Фас Фасо Фат Пора Пафос Фора Пат Пастор Парс Офорт Отпор Отар Остро Остап Ост Оспа Форо Форос Форпост Форс Фот Орт Фра Опт Опрос Опор Афт Астро Аоот Фтор Апостроф Арт Артос Астр Оао Опа Орс Оса Осот Фото Форт. смотреть

АПОСТРОФ

(греч. apostrophes — обращенный в сторону или назад). Надстрочный знак в виде запятой, употребляемый: а) для отделения служебных слов (частиц) в иноязы. смотреть

АПОСТРОФ

імен. чол. родулінгв.апострофвід слова: апострофаімен. жін. родуапостроф сущ. муж. рода

АПОСТРОФ

корень — АПОСТРОФ; нулевое окончание;Основа слова: АПОСТРОФВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ — АПОСТРОФ; ⏰Слово Апостро. смотреть

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (от греч . apostrophos — обращенный в сторону или назад), надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного (напр., англ. don‘t вместо do not, франц. l‘homme). В русском языке употребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных.

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (от греч . apostrophos — обращенный в сторону или назад), надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного (напр., англ. don‘t вместо do not, франц. l‘homme). В русском языке употребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных.

АПОСТРОФ

Rzeczownik апостроф m Językowy apostrof m

АПОСТРОФ

АПОСТРОФ (от греч. apostrophos — обращенный в сторону или назад) — надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного (напр., англ. don t вместо do not, франц. l homme). В русском языке употребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных.
. смотреть

АПОСТРОФ

-а, ч. Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного, а також на місці пропу. смотреть

АПОСТРОФ

Разделительный знак в виде запятой над строкой, употребляющийся для обозначения пропуска гласного. Применяется в иностранных словах. В русской орфографии замена твердого знака апострофом недопустима. Краткий толковый словарь по полиграфии.2010. Синонимы: знак. смотреть

АПОСТРОФ

— (от греч. apostrophos — обращенный в сторону или назад) -надстрочная запятая, употребляющаяся для обозначения пропуска гласного(напр., англ. don t вместо do not, франц. l homme). В русском языкеупотребляется в написании некоторых иноязычных имен собственных. смотреть

АПОСТРОФ

апостро́ф, апостро́фы, апостро́фа, апостро́фов, апостро́фу, апостро́фам, апостро́ф, апостро́фы, апостро́фом, апостро́фами, апостро́фе, апостро́фах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: знак. смотреть

АПОСТРОФ

апостроф גֶרֶש ז’* * *גרשהסימן ‘תגСинонимы: знак

АПОСТРОФ

(2 м); мн. апостро/фы, Р. апостро/фовСинонимы: знак

АПОСТРОФ

apostrof,kesme işareti* * *мkesme işareti, apostrofСинонимы: знак

АПОСТРОФ

апостро́ф (грец. απόστροφος, букв. – відвернений, звернений на бік) знак, яким в українській мові відокремлюють йотовані від губних та «р» (напр., м’яч, п’ять); в інших мовах ставиться замість пропущеної голосної (напр., Жанна д’Арк). смотреть

АПОСТРОФ

апостроф; ч. (гр., букв. відвернений, звернений на бік) знак, яким в українській мові відокремлюють йотовані від губних та ; (напр., м’яч, п’ять) в інших мовах ставиться замість пропущеної голосної (напр., Жанна д’Арк). смотреть

АПОСТРОФ

-а, м. Надстрочный знак в виде запятой.[греч. ’απόστροφος]Синонимы: знак

АПОСТРОФ

Ударение в слове: апостр`офУдарение падает на букву: оБезударные гласные в слове: апостр`оф

АПОСТРОФ

апостро́ф [не апо́строф](надстрочный знак в виде запятой)Синонимы: знак

АПОСТРОФ

апостроф [гр. apostrophes] — значок в виде запятой, помещаемый в верхней части строки при написании нек-рых слов, в частности заменяющий опущенную гласную, напр.: жанна дарк (вместо «де арк»).

💡 Видео

10 клас. Українська мова. Апостроф. Повторення вивченого в І семестріСкачать

1 класс, 14 мая - Урок онлайн Украинский язык. АпострофСкачать

ЛикБез №5. АпострофСкачать

Как на клавиатуре набрать апостроф.Как поставить верхнюю запятую на клавиатуреСкачать

Апостроф. Українська мова. 5 клас.Скачать

27. Як швидко ➕ додати 'апостроф, букву Ґ і спеціальні символи у Word'i і в ОС WindowsСкачать

Мифы и заблуждения об украинском языкеСкачать

Журналист ICTV нашел село на Закарпатье, где не понимают украинский языкСкачать

АпострофСкачать

Апостроф. Правила вживання, роль апострофа в українській мові.Скачать

Украинский язык для русскоговорящих Урок 1 (алфавит, правила чтения, приветствие)Скачать

АпострофСкачать

Украинский язык | Сможет ли русский понять?Скачать